Брехливість класиків марксизму, то лише бліда тінь геніальної брехливості вождя світового пролетаріату Леніна, отого самого «нашого дорогого Ілліча». Франка він, звичайно, не читав, хоча жив і творив приблизно в один час. Невже він не бачив, не знав, інтуїтивно не здогадувався, що вчення Маркса багато в чому хибне?
Що то є схематична чи, вірніше, бухгалтерська доктрина, бо не враховує головного — біологічних факторів людини, вікових національних, расових, віросповідальних, культурних особливостей народів, які при перевірці історичною практикою завжди виявлялися набагато сильнішими від надуманих економічних доктрин.
Ігнорувати їх — означало наражати людство на катастрофу. Бісмарк — і той передбачав: «Від того бухгалтера Маркса Європа ще наплачеться». А російський філософ П.Степун під час революції писав, що в Росії марксизм переміг не як історична доктрина, а як лжевіра…
Ленін не знав цього? Важко повірити. Невже не пройнявся сумнівами великих гуманістів Достоєвського і Толстого стосовно ідей соціалізму? Не послухав свого вчителя Плеханова, який застерігав від страхіття соціалістичного експерименту над темним, малокультурним населенням «тюрми народів», абсолютно не готовим до сприйняття «наукового комунізму». Не прислухався до застережень свого «пролетарського друга» Горького, який одразу після Жовтневого перевороту у «Несвоєчасних думках» писав буквально про те, що Ленін організував у Росії такий експеримент, який коштуватиме нещасному мужикові моря крові. Не може ж розумна, тим паче, мудра та наскрізь геніальна людина не передбачити небезпечних наслідків своєї діяльності.
Насправді, все він дуже добре знав і передбачав!
Він сам не приховував того, що не брудна, кривава історія відсталої Росії, не гірка доля темного, під’яремного народу, не синівське патріотичне прагнення піднести його добробут та культуру, зробити життя нещасних рабів імперії гідним життя цивілізованих людей штовхнули більшовиків на Жовтневий переворот. Мотиви були далеко інші й устократ гірші. Причини теж не з російських реалій. Ті мотиви донині нормальній, розумній людині в голові не вкладаються. їх потворна, чисто розбійницька суть: максимально розграбувати хвору, розвалену й беззахисну імперію, силою вибити з неї золото, дорогоцінності, все, що тільки можна перевести в гроші, оперативно заховати їх у швейцарські, скандинавські, американські банки, після чого так само по-розбійницьки зникнути за кордон під фальшивими паспортами (Ленін у Швейцарію, Троцький на острів у Червоному морі, Бухарін аж в Аргентину — маршрути для всіх наркомів були визначені заздалегідь!) і на награбовані кошти далі розвивати у світі підривну марксистську пропаганду проти «загниваючого імперіалізму», готувати світову революцію. І тільки!
Буквально до весни 1917 року Ленін категорично відмовлявся вірити в саму можливість комуністичної революції в «темній, мужицькій» Росії, яку він однозначно називав «говном». Тоді хто ж і за яких обставин надоумив цього «генія» наважитись очолити більшовицький переворот?
Тепер ми знаємо, що головну роль тут зіграв справді геніальний авантюрист, банкір-мільйонер Олександр Парвус.
Єврей Парвус був вождем першої російської революції 1905-го (а не марксисти і не більшовики, як сімдесят років дурила нас офіційна пропаганда), отже, мав незрівнянно більший практичний досвід «революціонера», аніж кабінетний дисидент Ленін. Невдала перша спроба пограбувати Росію не давала спокійно спати авантюристові і він не втрачав надії на хвилі того ж таки народного невдоволення бездарною політикою царизму повторити свій диявольський експеримент з допомогою партії Леніна. Чекали лиш слушної нагоди.
Нагода підвернулася навесні 1917 року, коли Парвусу вдалося переконати уряд кайзерівської Німеччини спробувати вивести Росію з війни за допомогою більшовицького заколоту і скинення Тимчасового уряду. Німці не мали вибору, бо війна на два фронти поставила їх на грань катастрофи. Швидко виділили багатомільйонні кошти, необхідну кількість зброї, навіть військові частини для охорони більшовицького уряду і захисту «завоювань» перевороту. Лише на таких умовах Ленін дав згоду привезти себе в Петроград для підготовки перевороту.
Одне слово, не Маркс, а Паврус був «натхненником і організатором» ленінських перемог…
він надіслав у Пензенський губвиконком розпорядження «провести масовий терор проти куркулів, попів і білогвардійців, сумнівних заперти в концентраційний табір за межами міста». (Концтабір для «сумнівних»? Чи не відтоді почався ГУЛАГ?) Бо ще в середині серпня, довідавшись, що в Нижньому Новгороді нібито готується білогвардійське повстання, він рекомендує «скласти трійку диктаторів, навести негайно масовий терор, розстріляти і вивезти сотні проституток…» (Голодні проститутки — вороги марксизму! І чи не такі ж «трійки» проводили репресії 30-х років?). Бо ще 22-м серпня датована його записка якомусь Пакейсу в- Саратов: «Раджу розстрілювати змовників і хитких, нікого не питаючи і не допускаючи ідіотської тяганини».
То коли ж був розв’язаний червоний терор — до «пострілу» Каплан чи після? Сталіністи і то фабрикували процеси, створювали бодай якусь видимість судочинства, а тут — «розстрілювати хитких без суду і слідства»…
Ще жорстокіше, ніж з проститутками, розправлявся «мудрий вождь» з інтелігенцією, яка, за його словами, «уявляє себе мозком нації, на ділі це не мозок, а говно». А якщо це так, то …
Ось такі «демократичні свободи» дарував спаситель усім пригнобленим і бідним. А ось який мир ніс він народам світу. Перед вами уривок з секретного листа, надісланого в грудні 1990 року директором Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС Г.Смирновим заступникові генсека М.Горбачова В.Івашку: «… Що стосується документів, які відносяться до конкретної політичної діяльності В.І.Леніна як керівника держави, то серед них є такі… зміст котрих може бути витлумачений, як сприяння насильницьким діям проти суверенних держав — Індії, Кореї, Афганістану, Англії, Персії, Туреччини, Греції та ін».
Ну, охопленого сверблячкою «світової революції» Леніна ще можна якось зрозуміти. Але методи, методи які! Тільки за те, що не побігли за «вождем»: « … постаратися покарати Латвію і Естляндію воєнним чином, наприклад… перейти де-небудь кордон хоча на 1 версту і повісити 100-1000 їх чиновників і багачів…»
«Під виглядом «зелених» (ми потім на них усе і звалимо) перейдемо кордон на 10-20 верст і перевішаємо куркулів, попів, поміщиків. Премія: 100 000 крб. за повітаного…»
Гітлер, організовуючи 1 вересня 1939 року провокаційний напад на Польщу, мабуть, добре проштудіював Леніна…
Спонсор допису: Цікавитесь будівництвом чи модернізацією квартири? Тоді вас зацікавить входная дверь цена, щоб економно все продумати
