"Очі не бачать, серце не болить". Саме так можна охарактеризувати те, що побачив я одного разу прямуючи на так званий "комплекс". Скорочена дорога туди пролягає через одне досить цікаве і містичне місце – міський цвинтар. Розглядати його з архітектурної точки зору не буду, зачеплю інше, найболючішу тему – СМІТТЯ. Слід сказати, що відходи знаходяться за межами цвинтаря (добре що хоч не на ньому). І ще було б пів біди, якби сміття викидалось хоча б десь в одне місце. Але ж тут все по іншому. Фактично по периметру цвинтаря стихійне сміттєзвалище. Не новина, чи не так!? Скільки подібного не те що на окраїнах міста, але й в центрі і його зелених куточках.
Але ближче до справи. Найбільше сміття як виявилось зосередилось саме в зелених частинах, зокрема у лісі, що відділяє цвинтар і шосе. Цікавим фактом є те, що сміття тут аж ніяк не “цвинтарне”, якісь пляшки, пакети, різний побутовий непотріб. Було б пів-біди, якби тут були старі вінки чи ще щось в цьому дусі, а тут таке враження ніби сміття хтось спеціально завозить в цю посадку. Хто за це має відповідати?! Хто має прибирати?!
І підозрюю то сміття лежить там не перший місяць…Зовсім скоро не можливо буде перейти по стежці, все буде завалене сміттям. Але що тут хотіти, відповідних обладнаних місць для сміття нема. Найпростіше вивести в ліс, там не так в око кидається. Тим не менше, тонемо в смітті…
