Заробітчанство в Україні з соціальної проблеми переросло в національну, так як на заробітках за кордоном за останніми даними перебуває від 5 до 7 млн. українців. Що спонукало наших краян покидати сім’ї, рідних, близьких і роками їх не бачити? Які ж наслідки життя на чужині? Зокрема вважається, що найбільш відданими синами і доньками України завжди вважалися мешканці західних регіонів України. І, як би це прикро не звучало, найбільше шукачів кращої долі теж припадає саме на цей регіон. Начастіше наші краяни виїжджають в такі країни: Італія (30% заробітчан), Росія (18,6%) та Португалія (10,1%). Причому більшу частину заробітчан складає жіноче населення області. Віднедавна чоловіча міграція скоротилася майже вдвічі.
До прикладу Тернопільщина. У нас як була найнижча зарплата по Україні з перших кроків її становлення, так і залишилася. За підсумками Дежавного комітету статистики України в першому півріччі 2007р. середньо-статистичний українець заробляв 245$ або 1225 грн. в місяць, в той час як у нашій області – 201$ або 1007 грн. Щорічно від заробітчан-українців надходить в нашу державу 21,3 млрд. доларів. Що відповідає ВВП України, який значно перевищує об’єми іноземних.
Згідно з розрахунками, звичайний мігрант переводить в Україну 360$ за місяць.
Якщо врахувати, що рівень цін в нас на продукти, машини, одяг, платне навчання в вищих учбових закладах, медичне обслуговування вже майже світові, то середній працюючий сім’ї нелегко проіснувати на таку зарплату, якщо взагалі можливо.
Всі ці негаразди змушують людей покидати рідні домівки, дітей і шукати крашої долі за кордоном.
І тут виникає проблема заробітчанства – розбиті сім’ї, покинуті напризволяще діти, загублені долі, і чим рік, тим гостріша ця проблема. Знецінення праці, сформування думки, зокрема у молодого поколінння, про те, що достатній рівень життя можна досягти лише шляхом поїздок за кордон. Досить часто обоє батьків виїжджають, залишаючи дітей на бабцю, дідуся чи доглядальницю. Зрозуміло, що за таких умов говорити про нормальне виховання чи навчання доводиться лише в окремих випадках. І, якщо діти старшого віку вже частково сформувалися психологічно, то молодших переважно насправді виховує вулиця, ігрові автомати, сумнівні друзі. За кілька років ці сотні тисяч, чи, може, навіть мільйони підлітків, які виросли без батьківського тепла і на вуличних “понятіях”, можуть стати справжньою трагедією для України.
Згадавши всі ці обставини виникає запитання, заробітчани – невже тільки гроші правлять Вашим життям? Повірте – всіх грошей не заробити, а чим більше заробляєш, тим більше зростають апетити.
Проте найбільше шкода молоде покоління заробітчан. Можливо, вони і мають квартири, машини, гроші, але, повірте, вони їм ніколи не замінять батьків і матерів, двох найближчих людей, а сімейні цінності будуть загублені назавжди тому, що повальні розпади сімей заробітчан вже стали нормою, а неповна сім’я – це загублена душа дитини, яка любить обох батьків, зіпсований грошами характер, а іноді і повна деградація молодої людини, що тягне за собою деградації Нації в цілому.
