Усміхніться
Надивився дід реклами
Про пляжі і море.
— Давай, бабо, я поїду,
Забуду все горе.
Наберуся свіжих сил
Та позасмагаю,
Куплю тобі сувенірів.
Скільки жити маю?
— Та куди ж ти, дідугане,
До молоді прешся?
Як пришкварить тебе сонце,
То там і загнешся.
Не послухав дідо баби.
Іде він із дому:
«Ніхто мною не керує
Не піддамсь нікому!»
На базарі купив шорти,
Чорні окуляри,
Величезний капелюх,
Сучасні сандалі.
— Не забудь і валідол, —
Баба вслід гукає. —
Та купи ще корвалол,
Бо вдома немає.
Спакував валізу дід,
В кишені — «аптеку»
І подався як герой
На південну спеку.
Як добрався він до моря —
Очі розійшлися:
Яка краса, яке сонце —
Цілий день дивися!
Покупався дід у морі,
На пляжі валявся,
Як припарило старого,
То й інсульт почався.
Привезла його «швидка»,
Стали рятувати.
Відтелепали насилу,
Щоб тут не вмирати.
Відіслали телеграму
До нього додому:
«Забирайте свого діда,
Вже легше старому».
— І потрібні тобі були
Оті пляжі й море?! —
Кричить баба на старого. —
Приніс всім нам горе!
Роман ШЕВЧУК.
м. Копичинці Гусятинського району.
«Вільне життя плюс», №76 (15084) від 23.09.2009 р.
