Перше, на що ступила твоя нога, це була земля, рідна земля. Можлива, вона видалась колючою та надто неприємною, а можливо зараз захоплюєшся нею як частинкою життя. Ззовні гарна чи потворна, зсередини – потворна чи гарна. Якою б вона не була, все ж любиш її, бо вона рідна, рідна земля. А якою бачиш ти свою землю, які місця обожнюєш в своєму місті, де любиш проводити вільний час? Поділися з нами любов’ю до рідного міста у коментарях.
Маленька, 15 років
Зелень і краса, костел, що в центрі міста, не асфальтовані вулички, які надають особливого, так би мовити шарму, і звичайно, необмежений затишок. А чому мені це подобається? Дуже просто – я люблю це містечко і не уявляю свого життя без нього.
Руля, 20 років
В Копичинцях мені передусім подобається природа: каштани влітку, Нічлава з відблисками грайливих промінчиків сонця; ставки, поля, що зливаються з небокраєм і здається ніби тут починається рай. Незіпсуте цивілізацією чисте повітря лісів. Але Копита для мене передусім маленька Батьківщина, колиска мого життя, батьки, вірні друзі дитинства. Найкращі спогади, які не під силу стерти безжальній течії часу та урбанізації.
Пашко, 19 років
Чи люблю я Копичинці? Так, навіть дуже! Завжди вважав і вважаю мій милий Копенгаген за середину світу. Захоплююся зеленою красою, привітністю мешканців, теплом світанків та чистотою літніх вечорів. І хоч зараз про містечко частенько ходить „кримінальна слава”, та я всеодно його люблю!
Тарас, 18 років
Найбільше подобаються люди, які тут живуть. І не зважаючи на малу кількість розважальних закладів є можливість культурно відпочити.
Спонсор допису: У вас є малі діти, а ви часто не вдома? Тоді вам требуется няня котра піклуватиметься про малюків