Сьогодні прийнято відзначати міжнародний день сміху. У кожній країні це свято проходить по різному, десь кепкують один з одного, підсмішковуються, а десь проходять цілі фестивалі гумору та розваг. Родоначальником ж цього свята вважають Францію, адже саме там, ще у далекому ХІVст. людей, які святкували новий рік по старому календарю, а припадав він саме на 1 квітня, називали дурнями. Так і пішло – З днем дурнів Вас! В Україні прийнято розігрувати один одного, вживаючи при цьому відому ще зі школи фразу: 1 квітня – брехня всесвітня. Тебе можуть підловити будь-де і на будь-чому. Класикою є жарти на кшталт: шнурки розв’язались, спина обмащена, кличуть до телефону і т.п. Але серед усієї вищеперечисленої масовки інколи трапляються перли, які за оригінальністю, акторським виконанням та чітко продуманим сценарієм, можна сміло віднести до вершків гумористичного жанру.
Розкажу вам, дорогі наші читачі одну історію, яка трапилась у моєму житті.
Угараздило мене, ще малим, зламати посеред літа руку. Здавалось, що тут смішного? Але таким чином я потрапив в обласну дитячу лікарню. Ще як зараз пам’ятаю положили мене у палату №13. Сиджу. Одним оком дивлюсь на свій гіпс, другим на співмешканців, а ті у свою чергу на мене. Незабарилось питання: – Ей малий, що з рукою сталося? Я й кажу. – Заліз посеред ночі з друзями на сусідську черешню, поласувати ягодами. І тут, назнати звідки появився господар. Всі зразу врозсип, а я, сидячи на самому вершку, прийняв рішення негайно десантуватись. Відштовхнувся – і я вже у вільному падінні, правда посадка прийшлась не на клумбу з квітками, а на плечі того самого ґазди, який пізніше розказував, що ледве в штани не наробив, коли на нього якась мавпа з дерева скочила. А я тим часом, зробивши карколомний переворот упав на землю. Ось так я попав до вас. Хлопці звичайно вдосталь посміялись і радісно прийняли мене за свого.
13 палата була відома на всю лікарню, бо були тут і нічні пісні про те як Галя несе воду, партизанів зі Львова, два дубочки і багато інших. Не було вечора без агонічних, передсмертних криків та завивань. Біля дверей при цьому, завжди стояв «днювальний» на шухері, і при наближенні тупоту тапочків злючих медсестер, всі миттю розбігались і починали дружно похрапувати та посвистувати в унісон із страшними криками та погрозами.
Але одного разу хлопці перевершили самі себе. Ввечері чергова принесла баночки для здачі аналізів. І тут в одного кадра народилась геніальна ідея неповторного розіграшу. А полягала вона ось в чому: зранку потрібно було занести аналізи в лабораторію відділу. Планувалось у трьохлітрову банку з-під соку налити дві пляшки пива і представити як сечу одного з хлопців.
І ось настав ранок. Банку акуратно, щоб не появилась піна заповнюють заздалегідь придбаним «Микулинецьким». І дружно, посміявшись і розрядившись перед цим, щоб не зірвати операцію «Аналіз віку», пішли в лабораторію. Попереду троє з маленькими баночками, позаду Вася(ім’я постановника і автора ідеї розіграшу) з бутлем. Заходимо як звичайно, ставимо аналізи. А Вася, тим часом до лікарки: – А куди мені свою поставити, тут поличка дуже маленька? Лікарка в легкому шоці аж окуляри зняла. – Вася, та нащо стільки було? Ти що дурак, та що ми з цим слоїком робити будемо? І тоді Вася видає таке, що її в страшному сні і не приснилось би. – Що, не треба стільки? То нічо, я зараз надіп’ю. І починає помаленьку дудлити з банки. Випивши грам 200, з розумною мордою пропонує іншим, мов – Беріть, пробуйте не стидайтесь, уринотерапія дуже корисна для організму, закріпляє імунну система, покращує травлення, шлаки виводить, помагає від полисіння і цилюліту. І ми всі дружно починаємо також пити, чемно, по черзі, з легким прицмокуванням і зітханням. Медсестри спочатку прийняли слова Васі за жарт, але коли він почав пити, то в них очі аж на лоба повилізали а в однієї, чуть вставна щелепа на підлогу не впала. А Вася ще: – Ну-ну пацани, без фанатизму, як не вистачить я піду ще надзюрлю. Не знаю що там було дальше, але випивши до дна банку, ми розвернулись і пішли в палату. Вася ж тим часом, важко зітхнувши пішов в туалет, витягнув із занички «рідні» аналізи, прийшов знов в лабораторію і вручив зі словами – Вибачайте що так мало, ледве стільки доніс.
І пішла слава по лікарні про чудодійні властивості Васіної сечі. А як вже дізнались що то був розіграш, то сміху було на цілий тиждень.
Ось таке трапилось зі мною, а можливо хтось пережив чи знає смішніші приколи, то пишіть, посміємось разом, адже сміх продовжує життя, а веселе життя вдвоє цікавіше.
