Цьогорічне свято Івана-Купала запам’ятається багатьом з різних причин. Виключене світло, втоплений човен – ось дещо з цього переліку, але про все по порядку. Але навіть ці казуси не завадили копичанам відпочити на славу. Що ж, почнемо…
Особисто я до кінця не вірив, що цьогорічне свято Івана-Купала буде проведене, адже буквально цілий тиждень Західну Україну заливало дощами, не стало винятком і наше місто. Але Бог дав погоду – дощу не було, зате був сильний вітер, особливо біля річки.
Саме біля водоймищ наш народ зазвичай святкує Купальське свято. Так як в нас тільки одне водоймище – Нічлава, то і місце проведення свята не викликало ні в кого ніяких претензій. Ним став парк над річкою, а точніше він і пристань в річці, яку переобладнали під своєрідну сцену.
Також символом святкувань є вогнище. Ми – не вийняток, в нас цей атрибут також присутній. Щоправда на фотографії не вогнище, а лише заготовка, яка через декілька годин згорить…
В цьогорічну програму було також включено футбольний матч між командами ВК112 та збірної міста. Нажаль футбол почався не в заявлену 16.00, а набагато пізніше, десь в 17.00. Через непідготовленість поля (матч відбувався не на міському стадіоні, а на майданчику в парку, що над біля Нічлави), відповідно не міський стадіон, а па, футбол був подібний швидше на якийсь „прикол” (зверніть увагу на ворота :)), хоча сама гра була цікавою… В кінцевому результаті виграла команда ВК112 з рахунком 3:2. Але не було розчарованих, як казали самі вболівальники: „Чого розчаровуватись, як грали обидві „наші” команди”.
Від спортивних подій цього дня, переходимо до подій театральних. Одразу після футбольного матчу почалась урочиста частина з декількох театралізованих сценок. Щоправда не обійшлось і без казусів. За сценарієм з води на човні мав випливати водяник. Було влаштовано спочатку пробний заплив, і саме ось тут сталась „аварія”. Через сильний вітер, було перевернуто човен, а чоловік який мав кермувати ним опинився у воді (щоправда без актора-водяника), а сам човен пішов на дно. У глядачів це викликало невимовну радість, хоча, думаю чоловіку який опинився у воді було не до сміху. Але на свято це ніяк не вплинуло, почалась театралізована вистава, щоправда прийшлось змінити трошки сценарій. Сам славнозвісний водяник випливав не з води, а виходив збоку від сцени.
По закінченню урочистостей на кладці біля річки вся увага глядачів перенеслась ближче до центру парку, де було влаштовано майданчик для виступу музикантів з гурту „Железняк" з Чорткова. Але нажаль і тут не обійшлось без сюрпризів. Декілька разів музикатам докучала електрика, точніше її відсутність (мабуть просто дуже багато інструментів повключали, а система електропостачання не була до цього готова). Але на радість публіки все таки гурт відіграв свій виступ бездоганно, зірвавши оплески публіки.
Далі була запалена ватра, щоправда особисто я на ній не був, адже ми готували інше свято – „Українську вечірку” (про неї читайте згодом).
