ЗМІ не стомлюються писати про плюси та мінуси мобільних телефонів, інформувати про шкідливий вплив стільникових пристроїв, закликати їх власників до пильності та обережності. Здавалося б, зі збільшенням серед громадян власників мобільних телефонів мала б інтенсивно зменшитися злочинність. Де б ти не був, твій вірний (якщо вчасно заряджений) стільниковий пристрій завжди з тобою: здійснити дзвінки на 02 та 03 можна будь-де і навіть без коштів рахунком. Вже інша справа ― оперативність наших «охоронців порядку” й медичних працівників. Та на жаль, до внутрішніх органів власники „мобілок” все частіше звертаються після їх загадкового зникнення.
За статистичними даними, у Великій Британії мобільні телефони крадуть кожні три хвилини. В Україні, за неофіційною інформацією, стільникові зникають у кожного третього власника раз на два роки. Як стверджує Департамент кримінального розшуку МВС України, кількість крадіжок мобільних телефонів з кожним роком зростає. Ситуація з викраденнями стільникових пристроїв стала настільки загрозливою, що працівники УМВС навіть зробили аналіз такого різновиду злочинів. Результати виявилися не зовсім втішними, хоча й пізнавальними.
Найчастіше мобільні телефони крадуть у громадському транспорті (особливо на кінцевих зупинках), у розважальних закладах, міських парках та на безлюдних вуличках. Трапляються такі „неприємності”, стандартно від 16-ої до 19-ої години, а найнебезпечніший час „пригод” – 21.00―23.00. Найвищий відсоток крадіжок припадає на понеділок – 19,8%, найменший ― на неділю – близько 8%. З метою запобігання та звернення уваги до свого майна у пасажирів були визначили маршрути столичних тролейбусів (№ 5, 16, 18, 19, 22, 27) та трамваїв (3, 22, 33), які найчастіше і стають місцями аналогічних злочинів.
За даними правоохоронців, крадіїв телефонів умовно можна поділити на 3-4 групи. Рідше до такого промислу звертаються наркомани, які заради грошей на „дозу” можуть своїй жертві завдати і значних тілесних ушкоджень. Частіше це зарання організовані злочинні групи, які діють за виробленою методикою. У злочинних групах-„бригадах” здебільшого двоє-троє співучасників. Як наочний приклад ― давка або скандал у транспортному засобі: один «зачинатель” відволікає увагу потенційної „жертви”, другий непомітно витягує мобільник, ще інший може „бути на шухері”(його завдання ― допомогти злодію втекти, якщо того спіймають на гарячому).
Про крадіжки на столичних ринках, здається, навіть згадувати даремно. Тут навіть придбати крадений засіб зв’язку, за розповідями продавців, можна від 40 до 400 гривень (вдвічі-вчетверо дешевше від реальної вартості). Вибір найрізноманітніший ― до 10 моделей на руках одного з «майстрів торгівлі стільниковими”. От тільки якщо ви потрапите до рук працівників МВС придбаний телефон все одно доведеться віддати „за просто так”. Якщо затримають диллера-постачальника, відшкодування витраченої вами суми поступово стягуватиметься на вашу користь небільше 50% від тюремного доходу затриманого.
Для злодіїв мобільних телефонів навіть заблокування апарату тепер не є проблемою. Майстри-умільці такої справи пропонують свої послуги на столичному радіоринку „Караваєві Дачі”. Розкодування клавіатури тут коштує 5-10 грн, повне розкодування телефону обійдеться в 25-30 грн. Процедура, виявляється, робиться за допомогою спеціального CD-диска з програмним забезпеченням для розкодування мобілок різних виробників, придбати який можна за 350-400 грн.
Та й податися з краденим сотовим злодіям є куди. За свідченнями міліціонерів, мобільний збувається приблизно через півгодини після злочину. На кількох десятках гривень у кишені полювання на мобільні не припиняється.
Нещодавно сама стала свідком пограбування мобільного у метро. Гарно одягнутий юнак років 20 зірвав його з шиї молодої дівчини просто у вагоні під час зупинки.У батька моєї подруги телефон „позичили” на 1 хвилину, щоб викликати швидку. Зловмисники втекли, а десяток спостерігачів на зупинці відреагували лише захопленим подивом через подію. Люди збайдужіло живуть поняттям „моя хата скраю”, і не розуміють, що завтра такий й же „злодюжка” засуне руку у їхню кишеню і намагатиметься бути розумнішим за когось. Йому, повірте, байдуже, чи купив ти цей телефон на заощаджені кошти, чи отримав у подарунок… Навіть ненароком загублений мобільний телефон знайти майже безуспішно. Дорогу знахідку найчастіше одразу ж вимикають та привласнюють перехожі.
Тих, хто посягає на чуже майно сьогодні не лякає і стаття 185 Кримінального кодексу України „Про таємне викрадення чужого майна”.
В разі якщо ви стали жертвою крадіжки мобільного, телефонуйте своєму оператору, блокуйте номер (який, до речі, пізніше можна навіть відновити), та не полінуйтеся звертайтеся до внутрішніх органів. Міліція зараз активно бореться з таким стільниковим бізнесом і навіть повертає телефони власникам. З собою варто принести гарантійний талон чи коробку від телефона (для підтвердження IMEI – „електронного номеру телефона”) та написати заяву.
У заяві про викрадення мобільного обов’язково вказуйте IMEI, рівень матеріальних втрат, вимогу про порушення кримінальної справи. Довідайтеся прізвище ім’я та по батькові працівника МВС, який займатиметься вашою справою і не соромтесь телефонувати й цікавитися розглядом вашої справи та результатами пошуку телефону з вказаним вами ІМЕІ у мережі запитів ЮМС, Київстар, Голден телеком, Білайн та под.
На сайті http://poshuk.mvs.gov.ua ви маєте можливість перевірити базу данних викрадених мобільних телефонів, які за сприянням правоохоронців були вилучені у зловмисників.
Британська компанія Synchronica розробила нову сервісну послугу, яка неодмінно ускладнить життя злодіям мобільних телефонів. Встановивши на свій мобільний спеціальну програму, користувач зможе керувати трубкою дистанційно. Нове програмне забезпечення дозволяє включити в украденому телефоні пронизливу сирену – із трубки будуть лунати жіночі крики, за якими легко буде знайти вкрадений пристрій, оскільки за статистикою, користувачі виявляють зникнення свого стільникового майже через тридцять секунд після того, як його вкрали.
