Певен, що від створення світу та встановлення часового виміру, людство усяким чином провадили один проміжок життя перед іншим. Це міг бути рік, як в наш час, або й інші часові обчислення. Звичаї, обряди, ритуали що проводились навколо магічного дійства, залишили відбиток і на сучасному святкуванні Нового Року. Зрозуміло, звичаї народів певним чином відрізняються, але усіх об’єднує одне велике ціле – Свято.
Новий рік — одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. У давніх слов’ян, як і в багатьох землеробських народів Європи, рік розпочинався навесні. Після прийняття християнства за греко-візантійським обрядом початком церковного та громадянського року стало 1 вересня. З 1700 р. Петро І увів у Росії січневе літочислення, проте на Україні під впливом Литви й Польщі, які захопили в XIV—XV ст. більшу частину її території, традиція зустрічі Н. р. 1 січня існувала ще з кінця XIV ст., хоч і тривалий час не визнавалася широкими масами.
Серед українського селянства аж до початку XX ст. зберігалися новорічні традиції змішаного язичницько-християнського походження. Так, новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджувалася й ставала небезпечною всіляка нечиста сила. Вірили, що на святках присутні душі померлих родичів, яких також боялися і намагалися умилостивити. Дуже довго жила віра в те, що характер новорічного свята впливає на долю всього року. На цьому ґрунті сформувалися звичаї, обряди, заборони та обмеження, в яких яскраво відбився світогляд хлібороба, його невпевненість у завтрашньому дні, страх перед стихійними силами природи.
В Копичинцях це свято майже нічим не відрізнялось від минулих років. Щоправда, тоді було більше снігу. Можна було під звуки голосних новорічних пісень ще й у сніжки погратися. А зараз хіба болотом кидайся… Нехай і нема зараз снігу в Копичинцях, та Новий рік, все ж таки, потрібно святкувати. Нехтувати нагодою посвяткувати аж ніяк не годиться. Тому кмітливі копичани нестачу снігу компенсували великою кількістю світлових вогників – гірлянд – обвішавши ними будинки та інші види [не]румості. Було б добре святкувати протягом усього року. Це я до того веду, що в освітлені гірляндами вулицями і не страшно ходити. Самі ж знаєте, як „досконало” у нас працює система освітлення міста. Навіть біля Ніч лави на мості, у найбільш небезпечному місті темно як в с…крині. Й не дивно, грошей ж ніколи нема, ліхтариків нема, дротів нема (див. „Цікавинки нашої місцинки”)… Зате вчора на вул. Ясна працювали мало не всі ліхтарики. Напевно, це передноворічний бонус її мешканцям.
22.00
У цей час уже повністю збирається персонал запрошених гостей, якщо такі є, і починаються масові гуляння. Музика – невід’ємний атрибут Нового року, але вона значно поступається іншому – телевізору. Без нього жодного „домашнього” святкування не відбувається. Затяті глядачі втикають у голубі екрани, заодно коштуючи салат з крабових паличок із сухариками. Смачно ж як! Ялинка залишається осторонь новорічних подій…
23.00
До цього часу уже помітно зменшується вміст „пального” у пляшках, а декого помало тягне на сон. Та навіть попри це, гості героїчно чекають межі: між старим і новим часом. Ось-ось і вони перетнуть її… Хоча про магічність свята мало хто думає і тягне руку за черговою чаркою оковитої, або шампанського. Тарілки також спорожнюються. Складається враження, що у Новий рік люди по-справжньому наїдаються за недоспаний минулий рік. Ну що ж, знову СМАЧНОГО!
23.45
Передчуття свята вже відчувається. Про те, який плідний рік був нагадує пан Президент. Блін, і за що я його з великої літери написав!? Перед телеком велика маса розпашілого люду тримає у руках наповнені бокали.
23.59
Стрілка невпинно рухається вперед. Ще трохи і….
00.00
ЄЄЄЄ!!!!! Новий рік!!! Вітаємо!!! Починаються вітання, привітання, побажання. Телефони не змовкають, усі дзвонять, нервуються коли мережа зайнята. Ще б пак, стільки абонентів на раз телефонують. Тому, порада на майбутнє. Вітайте своїх родичів, близьких, друзів за 3 години до Н. Р. і 2 години після нього. Тоді стовідсотково додзвонитися, і повідомлення також без проблем відправляться.
00.01
Небо таким червоним мало коли буває. Гаряча маса новорічних феєрверків, що летить з рук затятих „піротехніків”, накриває пеленою веселе місто. І великі, і малі біжать надвір, витягують з кишень хто що має: петарди, вогники, ракетниці… Усюди стріляє, взривається, світиться, горить. Пси бояться того „цуда”, втікають з дому, сигналізації у машин горланять на все і всіх, весело. Гамір, галас, сміх!!!
00.20
Усі знову поважно ідуть за стіл. Хто ще може, то йде, але, зазвичай, копичани святкують до ранку. Тільки було б що робити за столом. Якщо є випивка і закуска, ще живі співрозмовники, то свято продовжується до невизначеного часу. Тут насамперед залежить від місця проведення Нового року. Якщо в ресторані(кафе, барі і т.п.), то з-за столу люди ідуть танцювати, і танцюють аж до ранку, або до часу роботи закладу. Хто вдома святкує, то залишається дивитися телевізор, або просто лягти спати. Якщо маєте бажання, то варто піти на дискотеку. Там у Н. Р. найбільша густина населення міста Копичинці, а точніше його молоді.
1.30
Ось і вона – дискотека. Новорічна дискотека! Молоді, як вже зазначав вище, і справді вдосталь. І так буває щороку. Цього року п’яних було мало, і це приємно. Там подекуди проглядались „рулі” і „педалі”, але все більш-менш було тихо. Панки були ну дуже п’яні, але вони люди тихі, одразу лягли спати де попало. У нашому випадку, зручним для них пристановищем є паркет та колонка. І як музика не заважає спати!? Вона ж мертвого може розбудити!
Під знайомі біти звучать російські хіти
дружньо танцює народ, водячи за собою хоровод.
Дівчата вигинаються, а хлопці посміхаються.
Рухи вліво, рухи вправо. Хто надто випив – виглядає мляво.
Таким віршиком можна коротко охарактеризувати загальну картину святкування Н. Р. на дискотеці. Але, цей Н. Р. приємно здивував!
3.00
У залі починає звучати Чайковський. Усі в шоці! На сходах з’явились Дід Мороз і Снігурочка. Казкові персонажі озвучували Кархут Олег та Мандзій Ірина. З привітаннями та побажаннями вони розвеселили млявий народ і завели хоровод. Снігурочку потім підкидали, а з Діда Мороза стягнули бороду. Цінний „мєх” напевно у нього був.
3.20 ….
Що було далі, не відомо. Журналісти також люди, спати також хочуть.
Але ж, ялинка…
Мало не забули. Ялинка як в центрі міста, так і в БК була просто неймовірною. Тут більше нічого не скажеш, неймовірно!
Цей рік – Свині. Тому на дивно, якщо ви його провели по-свинськи. Кохаймося!
З Новим 2007 Роком!!!