На жаль, ми починаємо по-справжньому цінувати великих людей, коли втрачаємо їх, згадуємо світочів своєї нації тільки напередодні дат народження чи смерті. Ось і я згадала під завісу листопада про легенду української естради Назарія Яремчука й укотре поїхала до Романа Островського — редактора Чортківського районного радіомовлення, мешканця Копичинців на Гусятинщині. Він першим опублікував фото Назарія Яремчука в багатотиражці Чернівецького університету «Радянський студент». Для цієї ж газети першим узяв інтерв’ю в Назарія як у випускника цього університету. В архіві Романа Карловича стільки рідкісних світлин виконавця, його автографів і матеріалів про нього, що вистачить для двох музеїв. Про дещо ми вже розповідали. Пропоную ще низку цікавих спогадів, навіяних старими чорно-білими знімками.
Ми тут — без тебе, ти десь там — без нас, Марія БРАТАСЮК. |
— Улітку 1971 року я перебував на педагогічній практиці в піонерському таборі «Прикарпатський «Артек», що в селі Ямні, — пригадує Роман Островський, — а на турбазі «Гуцульщина» в Яремчі саме знімали кінофільм «Червона рута». Я добре знав Жана Макаренка — редактора художніх і музичних передач Чернівецького облтелерадіокомітету й попросив у нього дозволу сфотографувати зйомки. Там співали Раїса Кольца, Софія Ротару, Василь Зінкевич та Назарій Яремчук. Світлина, де вони всі разом, і стала фотодебютом Назарія в пресі. Повернувшись на навчання, я запропонував редакторові університетської багатотиражки опублікувати її, бо там, мовляв, є випускники вузу.
Тримаю в руках відбиток цієї невеличкої заміточки, опублікованої 10 вересня 1971 року: «В ролі артистів агіткультбригади знімалися Назарій Яремчук, студент другого курсу географічного факультету нашого університету, та Раїса Кольца, яка в цьому році закінчила філологічний факультет».
Брали в цій передачі участь і Володимир Івасюк, і Назарій. Він співав із Василем Зінкевичем та Марією Ісак. Всі вони — молоді й схвильовані — є на фото. Всього Островський відзняв на передачі 12 плівок.
У 1982 році Яремчук як гість брав участь у заключному концерті переможців третього республіканського конкурсу артистів естради в Чернівцях. Тоді для всіх стало несподіванкою вручення йому Республіканської комсомольської премії ім. М. Островського. Старий друг «ФЕД», як завжди, висів на шиї Романа Карловича й зафіксував цю подію. Тоді ж із Назарієм співала чорнява красуня — його перша дружина.
— Коли Назарій уже працював у Чернівецькій філармонії, його піснями дуже захоплювалися, особливо дівчата, — розповідає Роман Карлович. — І я пішов напередодні 8 Березня брати в нього інтерв’ю для університетської газети. Він поводився дуже стримано, скромно, не любив про себе говорити, запитував, що має писати в автографі. Поки писав, я зняв кілька кадрів, а потім кажу: «Назарію, я рідко фотографуюсь, але дозволь мені сфотографуватися з майбутнім великим співаком». Він віджартувався, але не відмовив (на фото).
— Перший і останній фестиваль пам’яті Назарія Яремчука відбувся у Вижниці в 1996 році, — каже пан Роман. — Він засвітив багато молодих талантів, тому зовсім не був схожий, приміром, на «Родину» — фестиваль, заснований синами Назарія. До речі, я з ними зустрівся кілька років тому на пропам’ятному концерті в залі Тернопільського економічного університету й сказав, що маю багато світлин, де вони маленькими співають на першому фестивалі пам’яті батька у Вижниці… Вони перезирнулися і спитали: «А для чого вони нам?» А ось Ніна Матвієнко, коли дізналася, що я маю фото, де вони з Назарієм обнімаються в Тернополі на відкритті Співочого поля, захотіла мати його в себе.
…В архіві Романа Островського є платівка, на якій уперше була записана пісня «Червона рута» у виконанні Яремчука й Зінкевича (1971 рік, наклад — 900000 шт.). 38 років тому він художньо оформив її фотографіями Назарія та Володимира Івасюка й подарував своїй коханій дівчині Наталі. Вона, палка прихильниця «Смерічки», оцінила такий подарунок і… стала дружиною Романа Островського. І досі, коли телефонує чоловікові, його мобільний озивається мелодією «Червоної рути».
Ліля КОСТИШИН.
Фото Романа ОСТРОВСЬКОГО.
«Вільне життя плюс», №94 (15102) від 20.11.2009 р.