Чи варто розплющити очі
Назустріч разючому дню?
Розчинена в сутінках ночі
Я двері йому відчиню.
Бо більше немає притулку
Для Вигнання сьомих небес.
Я серце сховала в шкатулку:
Бо з ним жити важче ніж без.
І Ангел мій знову дарує
Смертельні й стальні відчуття.
Я ж бачу, як в мені пульсує
Його обірване життя.
