30 C
Kopychyntsi
сьогодні 28.03.2024
Блог сторінка 5

Михайло Мимрик та його шкільний ансамбль

У Копичинецькій гімназії діє ансамбль «Надія», який нещодавно отримував Гран-прі на конкурсі «Феєрія талантів». Нам вдалось поспілкуватись з керівником Михайлом Мимриком та дізнатись детальніше про цей музичний колектив.

Як довго існує оркестр? Скільки дітей зараз грає у ньому?

–   Оркестр існує вже більше п’яти років, хоча його історія сягає 60-х років. На даний момент, у нас грає сорок п’ять учнів і дев’ять вчителів. 

Які «найрідкісніші» інструменти використовуєте?

–  У нашому арсеналі є домбра, пріма, домбра тенор, домбра бас, а також контрабас, балалайка. Деякі інструменти нам приносять люди, які, знайшли їх на своєму горищі. А одного разу музичну знахідку принесли просто  з городу…

Як довго ви займаєтеся музикою?

– Коли був восьмикласником, то у Будинку культури вже на танцях грав! А потім пішов до училища, де також обрав музику, як фах. Якщо ж порахувати, то вже пів свого життя я займаюсь музичним мистецтвом.

Як відбувається Ваша робота з дітьми? 

–  Усі діти старанні. Починають навчатись музиці із четвертого класу. А у п’ятому вони вже виходять на сцену. Я навчав музиці багато дітей і завжди настає той сумний момент, коли вони «виходять у світ». Але згодом наш колектив знову поповнюється маленькими музикантами!

 – Як Ви думаєте, яке місце займає оркестр у житті дітей?

– Думаю досить вагоме. Вони можуть реалізувати себе, вчаться працювати в команді, адже схожого оркестру немає у цілій області. Усі учасники є дуже талановитими, тому я гордий за те, як вони представляють нашу школу.

–  Чи публікуєте ви десь виступи оркестру? У якому жанрі працюєте?

–   На Youtube можна знайти багато наших виступів. Граємо ми різнопланові твори відомих музикантів. Наприклад, “Ave Maria” Фрідріха Шуберта. Одного разу навіть зіграли саундтрек із фільму «Пірати Карибського моря»!

Інтерв’ю провела Ірина Задорожна.

Також, ви можете переглянути відео візиту в кабінет до Михайла Мимрика:


Копичинецькі пауерліфтери

Пауерліфтинг – це силовий вид спорту, коли спортсмен долає вагу. До нього входять три основні вправи: присідання зі штангою на плечах, жим штанги лежачи на горизонтальній лаві, і тяга штанги. Під час змагань, спортсмен повинен набрати максимальну кількість піднятих кілограмів у сумі. Береться до уваги також власна вага спортсмена.
1 березня, у місті Городенка відбувся обласний турнір з пауерліфтингу. У ньому взяли участь троє хлопців з міста Копичинці, які тренуються у місцевому тренажерному залі “Арнольд”.
Штокал Тарас (1995 р. н) отримав перше місце серед дорослих, виконав норматив кандидата в майстри спорту і при власній вазі 83 кілограми в сумі триборства підняв 565 кілограмів.
Фурик Василь (2000 р.н.) отримав перше місце серед юніорів у ваговій категорії 74 кілограми та виконав норматив другого розряду, піднявши в сумі 410 кілограмів.
Корнят Любомир (2003 р.н.) при власній вазі 74 кілограми підняв у сумі 400 кілограмів та здобув друге місце серед юнаків, виконавши норматив другого розряду.

“Мені подобається пауерліфтинг. Хоча це і важкий вид спорту, та я знайшов себе у ньому. Класне відчуття, коли поставив собі ціль і йдеш до неї через усі труднощі. Люблю атмосферу у нашому спортивному залі, тому запрошую усіх долучитись” – ділиться Тарас Штокал.

Яблунівський шкільний бізнес проєкт потрапив у Київський фінал

Diamond Challenge  – це міжнародний конкурс шкільних бізнес проєктів, у якому змагаються школярі з усього світу. За правилами, команда учасників повинна складатися з 2-4 школярів та дорослого наставника. Проєкти пишуться та захищаються англійською мовою. Цьогоріч, наші десятикласниці Ірина Задорожна та Вікторія Возна пробились до фіналу десяти найсильніших команд з усієї України! Ірина Задорожна представляла проект BeU самостійно. Команда отримала позитивні відгуки від організаторів, суддів та інших учасників. На наступний етап до США поїдуть школярі з Києва.


“”Diamond Challenge”  – це дуже цікаво. Ти багато працюєш над своїм проектом, а коли це дає результат, у моєму випадку – змога брати участь у фіналі, то розумієш, що це все було не марно. Усі учасники даного конкурсу неймовірно талановиті та наполегливі.  Знайомство з ними дало мені величезний заряд мотивації. Надіюсь, що такі конкурси у подальшому стануть популярними серед школярів, адже вони мають велику цінність. 

Вашій увазі запис трансляції заходу. Виступ Ірини починається на 2 годині 8 хвилині.

“Дерибан землі” в кращих традиціях старої влади

На початку 2018 року у рамках децентралізації Урядом було прийняте рішення про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад. Це суттєво розширило повноваження ОТГ щодо управління землями, дало можливість самостійно формувати дохідну частину місцевих бюджетів у частині плати за землю.

Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області було проведено значну роботу щодо передачі с/г земель у власність громад. Перші 18 ОТГ у шести районах на Тернопільщині отримали землі с/г призначення за межами населених пунктів ще на початку червня 2018-го. Загальна площа переданих їм тоді 1909 земельних ділянок склала 43 013 га. На початок листопада того ж року кількість ОТГ-«власників» збільшилася до 24, а загальна площа переданих сільськогосподарських земель склала понад 80 тис. га. До кінця 2019 року дев’яти новоутвореним ОТГ серед яких і Копичинецька міська об’єднана територіальна громада було додатково передано 5400 га.

На жаль, отримавши у комунальну власність такий потужний додатковий ресурс як земля, органи місцевого самоврядування забули про покладену на них відповідальність.  Головна умова полягає в ефективному та раціональному використанні земель на користь громад. 

За даними  моніторингу проведеного землевпорядною службою ОТГ, які отримали сільськогосподарські землі за межами населених пунктів у комунальну власність протягом червня – жовтня 2018 року, не провели жодного земельного аукціону, а до переліку земельних ділянок для продажу прав на них з торгів включили трохи більше 172 га – лише 2% від загальної переданої їм площі.

Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області за аналогічний період з торгів було передано в оренду понад 2,8 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності, у результаті чого надходження до місцевих бюджетів склали більш ніж 2,9 млн. грн. І це лише за перший рік користування.

Проведення земельних торгів є важливим джерелом наповнення місцевих бюджетів, а отже і шляхом до побудови спроможних громад, їх економічного та соціального розвитку. Продаж прав оренди землі на аукціонах створює для громад стабільне джерело доходів на роки вперед.

Занепокоєння викликає той факт, що органи місцевого самоврядування замість того, щоб подбати про бюджети, взялися активно передавати отриману у розпорядження землю в приватну власність. Як приклад – Копичинецька міська об’єднана територіальна громада. За наявною інформацією, спостерігаємо сумну тенденцію, коли після кожної сесії міської ради комунальна земля безоплатно передається у приватну власність окремій категорії громадян та їх родичів і друзів!

Для прикладу, 20 грудня на сесії міської ради депутати дали дозвіл на виготовлення технічної документації на земельні ділянки с/г призначення людям наближеним до секретаря міської ради Ярослава Мацієвського, старости с.Оришківці О.Балик, землевпорядника М.Гапонюк та депутата міської ради від ВО «Свобода» О.Лошнів. Це означає, що ці громадяни безоплатно отримають земельні ділянки с/г призначення із земель запасу нашої громади.  Така ситуація викликала гострий суспільний резонанс серед оришківчан.

А як же розвиток громад? Чим наповнюватимуться бюджети? Що залишиться для прийдешніх поколінь?.. Запитання риторичні.

Однак, не оминемо нагоди нагадати: ми здійснюємо постійний моніторинг розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, переданими в комунальну власність ОТГ, і готові до втручання у разі виявлення подальших зловживань та ухвалення рішень, що суперечать соціальним та економічним інтересам громади.

Битва поколінь

В Україні “сезон” зустрічі шкільних друзів, зазвичай, відбуваються доволі однотипно. Випускники минулих років зустрічаються між собою та зі своїми вчителями, дивляться виступ одинадцятикласників та організовують застілля. Однак, цьогоріч Андрій Опир, котрий закінчив школу-гімназію 20 років тому, запропонував своїм колишнім однокласниками зіграти баскетбольний матч проти цьогорічних випускників.

“Мій випуск 2000 року мав хорошу баскетбольну команду, яка в свій час зайняла призове друге місце в обласному чемпіонаті. Тому, поговоривши з хлопцями, вирішили зіграти матч з випускниками 2020 року, щоб доказати в першу чергу собі, є ще порох. Це практика школи, де зараз навчається моя дочка. Там кожного року організовують цілі олімпіади з різних видів спорту між випускниками, школярами, батьками дітей, вчителями. Це дуже згуртовує колективи, показує приклад здорового способу життя та призводить то крутих, щасливих емоцій.” – розповів Андрій Опир.

Молоді незручно було відмовляти “ветеранам” у такому запрошенні, як і, мабуть, програвати від них з рахунком 39-17. Такі альтернативні матчі є позитивним прикладом здорової конкуренції та підтримки фізичного здоров’я.

Лебедина сім’я в Тудорові (фотофакт)

Цьогорічна зима видалась доволі теплою. В Тудорів в районі Дубина на озеро прилетіла лебедина сім‘я.

Автостанція під загрозою

Жителів міста Копичинці приголомшила новина: закривають автостанцію – ще один об’єкт інфраструктури. Одним із першим відреагував на це Юрій Репко, який на своєму профілі у фейсбуці висловив невдоволення такою звісткою. Він поділився своїми думками про дану ситуацію: 

«Все почалося з того, що від знайомих почув про можливе закриття автостанції в Копичинцях. Якоїсь конкретної інформації на підтвердження в інтернеті я не знайшов. Але працівники даного закладу наголошували, що закриття планують зробити по-тихому, не привертаючи зайвої уваги. Особисто мене це обурило, тому я вирішив написати допис у фейсбук, щоб хоча б якось висловити своє занепокоєння і розворушити громадськість. Я був здивований, наскільки ця новина зачепила нашу спільноту. У коментарях під дописом люди закликали до рішучих дій. Справді, для мене, як для патріота рідного міста, це втрата ще одного міського закладу, а також можливості для жителів громади придбати квиток по пільгових знижках. Наприклад, чоловік моєї сестри, учасник бойових дій, коли приїжджає у гості, завжди бере квиток за посвідченням. А у разі закриття автостанції – цього зробити не зможе. Узагалі, для міста, насамперед, це втрата “в’їзних воріт”.


Багато місцевих жителів мають приємні спогади, пов’язані із цим об’ єктом, саме тому так ревно кинулися захищати автостанцію. За останні роки Копичинці втратили і так надто багато: автобазу, дві фабрики, консервний завод, нещодавно колонію… Все тотально скорочується, тому так не хочеться втрачати ще й автостанцію».

Вашій увазі сюжет від СуспільнеТернопіль


Історія Богдана та Насті Осиф

Пам’ятаєте наш літній тренінг з соціального підприємництва від Арсена Келічавого та ВГО Поруч? Ось чудова стаття про те, як талановиті копичани Богдан та Настя Осиф скористались здобутими знаннями.

Для переходу натискайте сюди.

Різдвяні Копичинці вночі

Вашій увазі Різдвяні Копичинці вночі – 2020 року!

Фото: Тарас Елиїв

Турнір з кібер футболу у Гадинківцях

у селі Гадинківці, відбувся турнір із кібер футболу, де змогли взяти участь шістнадцять любителів віртуальних ігор. Вони методом жеребкування були поділені на 4 групи і змагалися на приставках та двох великих телевізорах. Учасники  турніру отримали грошові призи та подарунки від організаторів. Переміг у турнірі Андрій Черниш з Копичинець, який із великими зусиллями обійшов свого найбільшого конкурента 12-річного(!) Луківа Дениса з Гадинковець.

Фіналісти турніру Андрій Черниш та Денис Луків

 “Турнір подарував мені багато нових емоцій. Думаю, що незабаром відбудеться новий! Вся інформація буде згодом”, – каже головний організатор Дмитро Кушнір.  

Цей захід  став стимулом вперше відвідати Гадинківці, адже   зміг об’єднати молодих людей за спільними інтересами  з усієї громади.