Копичинці - інформаційно-розважальний портал міста

Хто на сайті?

На даний момент 500 гостей на сайті

Реклама

«Чотири шейки…»

Напрочуд спекотна сьогодні виявилась субота. Зазвичай останнім часом у Києві на вихідні, як на зло, дощить, а в робочий день припікає сонечко. Я блукаю околишніми ларьками, щоб купити пилку для лобзика (клятий ремонт, коли він вже закінчиться). Потративши годину часу, мені так і не пощастило обзавестись потрібним інструментом. Мабуть, під час кризи це не ходовий товар.

 

Як би там не було, але спека таки свою справу робить – нестерпно хочу пити. Зараз хлепну собі холодненького пива, «Львівського». Добре що львів’яни пробилися на столичний ринок. Дуже смачна у них зараз «Перша приватна броварня». Дасть Бог і наше «Микулинецьке» ще підкорить смаки киян.

Прямую, обливаючись потом, до маленького магазинчику алкогольних та інших напоїв. Дійти до ларька біля хати, в котрому зазвичай скуповуюсь, вже не вистачає бажання. По дорозі залишки мого, ще не повністю спареного літнім сонцем, здорового глузду підказують, що не варто у таку спеку пити пиво, хоч би й воно було холодне. Нараз розморить і будеш валятися на дивані під вентилятором до самого вечора. То вже буде по роботі сьогодні. Куплю я краще пляшечку безалкогольного.

От люблю я пиво. Не за ефект сп’яніння, котрий наступає після другої літри на голодний шлунок, а за смак і поживність. Розумію, що зловживання цим напоєм не є добрим для здоров’я, тому останнім часом перейшов на «Балтику 0». І смак той самий, і поживність хороша, і алкоголю немає. Шкода тільки що пиво не наше, але що поробиш, як наші робити не вміють.

В маленькому магазинчику велика черга – чотири людини. Мабуть всіх сьогодні мучить спрага. Мені до них байдуже. Чекаю коли вже зможу освіжити горло. Понуривши голову просуваюся до каси.

- А Вам є вже 18 років? – чую голос продавщиці.

Оп-па, я аж проснувся, невже мій неголений тварок не тягне на «вісімнайцять»? Піднімаю голову і бачу перед собою хлопця – шорти, тапочки, футболка – таких ціла купа на вулиці. Це вона його питає про вік.

* Так, є. Дайте мені чотири «шейки» – каже хлопець.
* Ні! Вам не має вісімнадцяти – відповідає йому продавщиця.

Хлопчина знітився, не став сперечатись, розвернувся і пішов на вихід. Чи то він не захотів доводити своє право купувати алкогольні напої, чи то зрозумів, що це безперспективно, але «чотири шейки» він тут не купив.

Мені чомусь відразу пригадалися Копичинці. Магазинчики де у нас можна придбати алкогольні напої. Контингент, котрий купує ці напої. Поведінка продавців, що відпускають алкоголь.

В нашому маленькому містечку всі знають один одного в лице. Якщо не всі, то більша частина точно. І вже напевне, тих хто ще ходить до школи – стовідсотково знають в лице! Незважаючи на таку ситуацію, я ще жодного разу не чув у Копичинцях, щоб комусь відмовилися продати пиво, шейк, лонгер чи подібний напій. Можливо я рідко буваю вдома, і мені просто не пощастило таке почути.

Продавщиця маленького алкогольного магазинчику відмовилася від виручки в 20 гривень на підставі свого рішення, що клієнту немає вісімнадцяти років. Мені не відомі справжні причини її вчинку – законопослушність, ділова етика, материнські почуття, людські принципи чи ще щось. Мені не відомо чи було насправді тому хлопцю вісімнадцять чи ні. Але мені стало радісно від того, що відбулося. Значить не все ще так погано в нашій державі, хай лише в цьому маленькому магазинчику. Можливо невдовзі всі інші будуть поступати так само і нація стане здоровішою.

Дуже сподіваюся, що у нас в Копичинцях, в першу чергу продавці, переймуть практику відмови продажу алкоголю дітям. Підприємці можуть не втратити, а навіть заробити на цьому. Я, наприклад, тепер завжди буду купувати алкоголь у тому магазинчику. Не продавши дитині «чотири шейки», вони знайшли у мені клієнта, і всім своїм знайомим я буду радити закуповуватися на дні народження, пікніки, свята у цьому магазинчику.

P.S. В той день я все-таки купив дві літри холодного львівського квасу і пішов далі робити ремонт, котрий триває досі :)

Спонсор допису: У вас виникли питання юридичного характеру? Далеко йти не потрібно, для вас існує Юридична консультація онлайн, з нормальною якістю


Коментарі:

Коментарі  

 
#8 Zori__ 12.08.2009, 22:06
Shtyk, гарний коментар. Можливо, патріотизм починається не з великого гасла, а як ми дбаємо про нашого сусіда.
Цитата
 
 
+1 #7 Shtyk 12.08.2009, 08:41
"Але хто дбає про права людини, коли більшість представників влади ведуть "неукраїнську" політику?"
цікавий поворт розмови, Зорі... але чи дбає сусід про "права людини", коли викидає сміття під паркан іншого сусіда? - а то є копичинецький факт... і "українскість" чи "політика" тут нідочого :)... хоча можливо "українскість" тут є ключовим...
Цитата
 
 
+1 #6 Zori__ 11.08.2009, 22:08
Вigfan, я цілком погоджуюсь з вами. Нажаль, сьогодні на Україні власники магазинів не тільки заставляють продавців продавати алкоголь неповнолітнім, але і забирають частину зарплати за дрібні порушення чи непослух( а іноді взагалі звільняють з роботи). В США, Канаді та європейських країнах за це дають тюремний срок. Порушення прав людини - одна із важливих причин, чому Україну ще не прийняли до НАТО.
Але хто дбає про права людини, коли більшість представників влади ведуть "неукраїнську" політику?
Цитата
 
 
+1 #5 bigfan 11.08.2009, 14:47
Побачивши назву статті і автора, я чогось подумав що то матеріал пам'яті Сергія Кузьмінського, ну щось дуже мене бере ностальгія за "гадами". Але висвітлю й свою думку. Моя мама працює продавцем одного з магазинів, і я точно знаю що ні вона, ні її співробітники свідомо не продадуть школяру пива. - Ага, не продасте, та ну їх, ідемо в Престиж. Пиво та інші алкогольні напої можна купити не тільки там, а й на інших точках де продавці або самі власники, або мають чітку вказівку продавати всім і все, інакше позбудешся місця роботи. Тому вважаю що за шкуру потрібно брати перш за все наших бізнесменів, продавці у даному випадку грають малу роль.
Цитата
 
 
#4 Zori__ 07.08.2009, 00:11
Сумно за наше суспільство...
Ті магазини, що продають алкоголь та тютюн неповнолітнім повинні бути позбавлені права на існування. Але люди так леко ідуть на злочин заради власної наживи. І всі свідки, що байдужо мовчать, спостерігаючи за цим, є також злочинцями. Адже, мова іде про здоров'я дітей - нашого майбутнього покоління.
Дякувати Богу, що є такі люди, як автор цієї статті. Коли кожен з нас буде байкотувати такі магазини, то може буде порядок.
Цитата
 
 
#3 000 06.08.2009, 14:43
Не там шукаєш "Микулинецьке". Просто воно в Києві дорожче аніж "Львівське" чи ще якесь інше. Хто з киян пробував - задоволений!
Цитата
 
 
+1 #2 terry_usa 06.08.2009, 07:05
Алкоголізм підвладний волі людини - ніби правильно все. Але є маленьке але. Яка та людина - повнолітня, чи ні, доросла, чи така, в якої тім'ячко не заросло. Справа в тім, що неповнолітні ще не можуть адекватно реагувати на зовнішнє життя. Людина, яка тілом вже ніби сформувалась, має ще слабеньку сутність. Її легко переконати, чо чорне - то біле, хоч така особа часто вважає, що "поїла всі розуми". Саме тому в Штатах заборонено продавати неповнолітнім (до 21 року!) алкоголь і тютюн. Все просто і ясно. Суворе покарання доларом чекає на того, хто порушить це положення. або купить для таких акселератів пиво. До 21 року молода людина вже стає самостійною в своїх вчинках, усвідомлює свої вчинки.. Та й мас медіа не так тиснуть своєю рекламою пива і різних бормотух на мізки молоді.. З цього всього виходить такий висновок, що коло керма нашої держави зараз люди, яким по барабану майбутнє країни, і їх цілком влаштовує, що росте нова байдужа, алкогольнозалеж на молодь, якою керувати набагато простіше. як освіченою і цілеспрямованою молоддю...
А на рахунок продавців, які продають шмаркачам алкоголь - то вони дуже недалекоглядні, хоч би тому, що ніхто не дасть гарантії, що саме той пяненький пацан не ограбує і поб'є того продавця в темному місці через кілька годин...
Цитата
 
 
+2 #1 pashko 04.08.2009, 18:04
Продавця продуктового магазину, де продають алкоголь, не залежно від міста діяльності - Київ чи Копичинці - не мав би хвилювати обсяг збуту алкопродукції. Він, продавець, отримує мізерну ставку. Хоч подекуди й трапляються одинокі випадки нарахувань відсотків з продажів до зарплати працівника. Тож, закономірно, продавати чи не продавати алкоголь - рішення суто індивідуальне, бо навіть якщо вдасться збути більше алкоголю, грошей "наліво" він так і не заробить. Начебто все просто. Якщо не заробиш - то нащо продавати дітям? Категорії продавців діляться на кілька груп:1) ті, що не продають свідомо алкоголю дітям; 2) ті, що не продають, бо їм і так фігово платять; 3) ті. що продають свідомо, бо отримують кайф від продажів; 4) і ті, можливо, що продають всім, що не паритись лишньої розмовною роботою на тему "А скільки вам років?".

Усі ми знаємо, що у всіх престижних супермаркетах дитині ніхто й ніколи не продасть алкоголь. І це, в принципі, дуже добре. У Копичинцях думають насамперед за продаж і виручену копійку, тож не дивно, що дитячий алкоголізм у нас прогресує (пропоную батькам сходити на дискотеку і порахувати скільки малолітніх дівчат "сосуть" пиво ( вибачте за хтивість, але інакше це не назвеш)). Є, звісно, магазини, де й мені, вже давно повнолітньому, часто ставлять запитання чи повнолітній (я купую сигарети не собі=)). Спочатку нервувало, але потім, розуміючи добру місію продавця, став чемно відповідати і показувати посвідчення повноліття. Але, навіть якщо в таких магазинах не хочуть продати алкоголь, то діти вдадуться до прохань трішки страших за себе купити їм. І, що дивно, старші охоче погоджуються. Мабуть, такими ж були самі :)

Можна тему розвивати і далі, але, головна теза, все ж, сходиться до одного: алкоголізм підвладній волі людини і зовнішні чинники лише на 1 відсоток може змінити думку особи в сторону здорового способу життя.
Цитата
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити