Копичинці - інформаційно-розважальний портал міста

Хто на сайті?

На даний момент 100 гостей на сайті

Реклама

Вільне слово

На території комунального господарства спалюють сміття

Проходячи повз територію комунального господарства, вже вкотре спостерігаю одну й ту ж картину: все огорнуто густим димом, повітря наповнене ядучим смородом, на подвір’ї комунгоспу догорає багаття! І це переважно відбувається в дні, коли по місту збирають сміття. Саме частину його тут і спалюють, щоб не везти на сміттєзвалище.

 

Лікарня знову під загрозою!

Вже вкотре Копичинецьку лікарню збираються "реформувати" а точніше скоротити, закрити, знищити. Планується скорочення і закриття деяких відділень, а найболючішим є те, що пологове відділення, яке є зразковим у області і займає 4 місце за кількістю пологів взагалі хочуть закрити, а з ним і хірургічний блок.

 

Трохи про Harlem Shake

Останнім часом світом ходять флеш моби і інтернет-меми. Якщо хтось думає що це щось нове і ненормальне то глибоко помиляється. Хто служив в армії, знає, що таке ходити строєм "паровозиком". Бувші студенти, як на лекціях нудного викладача всі дружно гуділи із закритим ротом. Захист Гостинного двору в Києві, блокування Верховної Ради, рух "Стоп, хам", "Я ненавиджу Укравтодор" це все прояви того, що тепер називається флеш-моб і інтернет-мем.

 

Мовчати більше не можу

Шановні копичинчани! Я, жителька міста Копичинці вулиці Січових Стрільців, звертаюся до жителів вулиць Чортківська, Чічки-Андрієнка, Січових Стрільців і всієї цієї околиці. Моя стаття-звернення стосується стихійного „смітника”, який створили, по вулиці Чортківська біля старого банку „Україна”, наші копичинецькі газди і газдині. Довго я вагалася: писати чи ні .Сподівалася на те що, все ж таки в тих людей виникнуть докори сумління після, того як вони побачать результат своєї праці і байдужості. Але немає ані свідомості, ані сумління.

 

Копичинчани, це – наша спільна перемога

Напередодні Дня Святого Миколая дитячі бібліотеки отримали гарний подарунок. Національна бібліотека України для дітей випустила книгу під назвою "Дитячі бібліотекарі України. Сто найкращих".
На сторінках якої розповідається про життєвий і професійний шлях кращих фахівців бібліотек України для дітей, висвітлюється їхня діяльність, творчі здобутки, інноваційні проекти, що спрямовані на всебічний і гармонійний розвиток підростаючого покоління.

 

Тарас Хлібович розказав тернополянам як фотографувати всім, що може фотографувати

В четвер 10 травня в приміщені Фундації "Справа Патріарха Йосифа" в м.Тернополі відбувся майстер-клас від Тараса Хлібовича, фото котрого можна часто побачити у нас на сайті, на тему: "Як професійно фотографувати усім, що може фотографувати". Даний майстер-клас став першим в ряді заходів, котрі планує проводити організація.

 

Парк на дрова?!!

Проходячи сьогодні повз парк біля ставу, побачив таку картину: дерева вздовж проїзджої частини вулиці Івана Франка (напроти дитячого майданчика), хтось нахабно спотворив, позрізавши усі гілки і залишивши лише одині стовбури. Причому, дані дерева знаходяться на достатній відстані від проводів елекромереж, отже версію з електриками можна відкинути. Що характерно, великі гілки одразу кудись зникли (припускаю що пішли комусь на дрова), а від дрібних вже довечора залишився лише попіл. Загалом спаплюжено близько 7 дерев, і тепер вони виглядають як після війни, справляючи доволі гнітюче враження (фото зроблено на мобільний, тому якість не дуже).

 

А що далі?

Останнім часом "наша" державна влада здійснює вельми не популярні кроки. По всій державі скорочуються робочі місця, закриваються медичні заклади, змімають з маршрутів поїзди. I ось нещодавно дані тенденції докотилися і до нашого містечка. Ситуація з поїздами вам відома, але хочеться зачепити ще болючішу тему, яку на мій погляд трохи замовчують, і мовчимо в першу чергу ми самі. Напевно це наш український менталітет (наша хата скраю - нічого не знаю).

 

Копичинці очима подорожуючих

Проводячи моніторинг інтернет на наявнісь новин чи згадок про наше місто часом випадково натрапляю на відгуки подорожучих і туристів про наше місто. Пам'ятаю кілька місяців тому публікував схожий репортаж із ЖЖ. Цього разу мені на око потрапив щоденник Андрія Бондаренка, у якому він ділиться про власні враження про відвідування Копичинців. За "детальніше" авторський текст та фотографії.

 

Висловлюємось вільно - ідентифікуємось добровільно!

За короткий період на сайті розгорнулась широка дискусія з приводу свободи слова. Мається на увазі вільне висловлювання в коментарях. Кому дозволити коментувати і на яких підставах? Було написано декілька статей, на які надійшло багато коментарів. Думки і бажання розходяться, тому вирішив і собі втрутитися в дискусію, бо не все з запропонованого адміністраторами даного ресурсу вважаю потрібним.

 
Сторінка 1 з 3