Копичинці - інформаційно-розважальний портал міста

Хто на сайті?

На даний момент 71 гостей на сайті

Реклама

Новий рік в лікарні…

… прийдешнє свято висить на носі, очима втупився у монітор… мережа рябить привітаннями і побажаннями… Ех… Новий, новий, новий рік… Будеш кращим, ні торік? Чи будеш, не дай Боже, гіршим? За що ж тебе так люблять, о прешановний Новий Рік? Поглянь на себе, ади що забажав, щоб на твій день народження кожна людина цієї планети піднімала келих із шампанським, ... Хитрий ти, паскудний ти, безглуздий ти… ти, рік, що Новим звешся…

… прийдешнє свято висить на носі, очима втупився у монітор… мережа рябить привітаннями і побажаннями… Нервові клітини напружуються через недоречні суперечки щодо визначення місця проведення старого і чекання прийдешнього року, який потім, протягом однієї секунди, вигаданим знатними світянами рубежем, раптово стане магічним Новим і так само раптово згасне… Маємо лише мить, щоб загадати оте бажання, на яке доводиться чекати протягом 365 днів… в наступному ще день доведеться померзнути в очікуванні бажаного дива… і все… тепер щасливі… такі щасливі… безмежно щасливі…

… прийдешнє свято висить на носі, очима втупився у монітор… мережа рябить привітаннями і побажаннями… і що? Хіба треба рік, той підступний весь рік чекати, щоб отримати хороші слова? – Спасибі, Новий роче, що даєш таку можливість… ти дуже добрий, виявляється... – атмосфера ж тут ніяка… свято, а де ж воно, оте свято? Не чую сміху, не бачу втіхи… одні слова, бажання-привітання-побажання… а де ЖИТТЯ, а де КОХАННЯ, а де ЛЮБОВ, а де? Чому не всім так добре у цей визначний для людини рубіж між новим і старим роком? І кому це все потрібно? Кому…

… прийдешнє свято висить на носі, очима втупився у монітор… мережа рябить привітаннями і побажаннями… аж тут дзвінок, мені на телефон дзвінок… ну що – я брати… та ні… лишень гудок… чи то маяк, чи маячок… та всі по різному кажуть на це – по всяк… передзвонюю… повільна тиша… нема нікого… лиш гудок…

… прийдешнє свято висить на носі, очима втупився у монітор… мережа рябить привітаннями і побажаннями… алло… алло… це хто? – питаю я. Ніхто – відповідає дівчина якась. Гм.. мм.. як це, ніхто? Що за прикол? Що нафіг треба – питаюся на морозі я. Та мені нудно, тупо якось… лунають такі важкі слова… секунда… дві… вже три… зніяковів я… а що ж, вам нічого робити? – Пробачте, хлопче любий, то фігня… хотіла б, та не можу… не знаєте мене, і не питайте хто я… я просто набирала вигаданий номер… попала от до вас… і стало добре, і прекрасно… бо маю з ким поговорити у цей жахливий передноворічний день… гм… а чом погано вам – дивуюсь я. Пробачте, я одна… залишилася в лікарні я сама…

… прийдешнє свято висить на носі, очима втупився у монітор… мережа рябить привітаннями і побажаннями… прийдешній рік пливе до нас…

Коментарі:

Коментарі  

 
#2 pashko 01.01.2008, 18:49
Зрозуміло, що треба! ... шкода було, що декому новий рік довелось святкувати самому, та ще й в лікарні....
Цитата
 
 
#1 Sofka 31.12.2007, 22:05
Супер!!! :roll: але все ж таки комусь він потрібний!
Цитата
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

 
Настенные стенды для детских садов. Как оформляют стенды в детских садах.