Копичинці - інформаційно-розважальний портал міста

Хто на сайті?

На даний момент 125 гостей на сайті

Реклама

Нічний вокзал „Копенгагена”

Не жахайтеся зображення. Це не місяць, і не метеор Леоніди, і з Копичинцями, на щастя, все нормально. Насправді, так зафіксував мій фотоапарат лампу на залізничному вокзалі. Те, що слава про неповторну красу вокзалу пробіглась по усьому місту, давно не таємниця. Справді, а що приховати, коли він і справді чудовий? Чистенький, прибраний, навіть в туалетах приємно перебувати. Кругом ліхтарі, обгороджено кованим плотом, плиточка. Супер, нє? Але, все ж таки вирішив переконатися у „цнотливості” відновленого вигляду вокзалу. Пішов на вечірнє полювання...

 

 

23.30. На вокзалі тихо. Тихенького гудить вітерець. Ні душі. Масовку створюють тіні, що падають від ліхтарів. Дощик по ринвах скапує на і до того ж мокру плитку. Краса вечірньої залізничниці рідного Копенгагена вражає, але дощ змушує знайти укриття. Зал очікування. Тихо. Милуюсь чистотою. Годинникова стрілка показує уже 23.35. Заходжу в інший зал. Одна спляча душа. Стук-стук... Жіночка із сумками прокидається і раптово запитує на який поїзд чекаю. „Софія-Київ”, - чемно відповів. Вона ж на моє ні, і далі заснула. Отакої.

 

Іду надвір. Дощ не перестає лити. Тим часом не розчаровуюсь і продовжую робити цікаві фотознімки. Розрядилась батарея – ось і воно, інше розчарування. Залишилось насолоджуватись красою вечірнього вокзалу лише візуально. Так, краса неймовірна. Світло ліхтариків падає на мокру плитку, що створює загадкову веселку кольорів. І хоч холодно та мокро, а на душі гаряче. Бо любо дивитися на неповторну красу вокзалу Копичинців, розуміючи, що він - твій рідний вокзал, вокзал твого рідного міста.

23.41. Сигнальний гудок потяга та інформаційне повідомлення чергового по станції порушили мій спокій. Картина вокзалу непомітно зникла. Візія перемінилась. Краса, яка щойно ж була поряд з тобою, раптово зникла. Те тепло, світло та кольоровий світ. Поїзд покинув колію вокзалу. Я залишив рідні Копичинці. Надія в душі не вмирає, що знову насолоджуватимусь красою вокзалу. Адже, саме він першим зустрічає мене із далеких мандрів. Люблю я своє місто, люблю незрівнянну красу рідного „Копенгагена”...

Спонсор допису: Цікавитесь де можна гарно провести вечір із коханою людиною? Для вас існують рестораны з різними кухнями та смачними стравами


Коментарі:

Коментарі  

 
#4 terry_usa 23.11.2006, 04:14
Ніколи не міг би подумати, що така банальна подія, як ремонт штрекового вокзалу викличе таку бурю емоцій! Значить, тягнеться народ до технічної естетики, значить, не вмерла надія, що пацани навчаться правильно сидіти на лавках, а, може, почнуть читати книжки?.. Жюль Верн, з ненадрукованого .
Цитата
 
 
#3 Pashko 21.11.2006, 19:16
А фотки тре закинути в галерею, і про авторство з лого сайту не забудь ;-)
Цитата
 
 
#2 Pashko 21.11.2006, 19:14
Я ж в душі романтик... :roll:
Цитата
 
 
#1 bigfan 21.11.2006, 19:08
Ах романтично то як. :roll: В мене до речі тоже є цікаві фотки вокзалу, на яких його і не впізнати, ніби Київ якись
Цитата
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити