Копичинці - інформаційно-розважальний портал міста

Хто на сайті?

На даний момент 46 гостей на сайті

Реклама

А ви не знаєте, як до Бога на небо пройти?

Нещодавно, я надибав одне дуже цікаве оповідання не дуже відомо, а то й майже зовсім не відомого російського письменника і журналіста Сергія Романова. Річ не в особистості автора і не у всій його творчості. Просто тема його оповіданя "А ви не знаєте, як до Бога на небо пройти?" зачепила мене до глибини душі. Я думаю, що для кожної віруючої людини, немає нічого важливішого ніж Бог. Проте - завжди вирішувати лише вам. А зараз вашій увазі пропонує і сам твір перекладений із російською безпосередньо мною спеціально для kopychyntsi.com.ua. Звичайний весняний день. 1 квітня. До Великодня - тиждень. Виходжу з дому. Гарно ж то як! Сонце сяє. Городці купаються в калюжах. Весна! В сквері молодь пивко попиває, сигаретний дим пускає в небо синє. - Не підкажете, як тут пройти в Боже Царство? - Шо? - Як в Боже Царство пройти?Як знайти до Бога дорогу? Роздивляються уважно. Не морнають. В одного - нижня губа аж відвисла, а в ній блистить капелька пірсингу. - Прикалуєшся... - Хочу дізнатись, де Бог сидить. Де Його офіс, кабінет де? Телефон який? Мені б до Нього на прийом. Божого нектару випити хочу і поговорити здалось би! - Ого! - робить круглими очі, робить не зовсім зрозумілий жест. - Пішли. Розходяться в різні сторони. Розходимось, як кільця від кинутого камінця. *** Підходжу до худущої бомжиши в метро: одличчя брудне, вся зім'ята - ніби із шахти витягли, волося зібране в груду. плащ невідомого кольору. Нахиляюсь, очі - в очі: - Уявляєте, ви були маленькою-маленькою. І мама вас на руках носила. І цілувала вас. і тишилася вам... Пауза. - Ви були такою маленькою. Як зараз... І такою маленькою - Він вас чекає. Давно. Пауза. - Хто... чекає? - Чекає вас Бог. Прийдіть в храм, помоліться. Ви хороша, добра, тільки життя у вас не склалось. Він вас прийме, не турбуйтесь. Він потрібен вам. Він, а не ця гірка отрута. Він наповнить вас Своєю любовю! Напоіть. Доп'яна!.. Пауза. *** Сьогодні - Вербна неділя, повсюд торгкють вербою. Цікавлюсь у трьох святково одягнутих бабак: - ви не знаєте, як до Бога пройти? Сміються: - Та ось там, за рогом - церква! - Ні, мені до Бога. - Так так і є церква. - А що, Бог тільки в церкві живе? *** Виходжу після служби, запитою добре одягнутого молодого чоловіка: - Мені б на небо пройти. Хмуриться: - Помрете - пройдете. - А зара'? - Не пройдете. - А якщо мені зараз хочеться? - Багато чого може хотітися. - А ви віруючий? - Віруючий. - І ні разу на небі не були? - Я ще пожити хочу. А ви мені тут голову морочите. - Я також пожити хочу. Тут, на щемлі.І на небі. А що, живучи на землі, не можна жити на небі? *** Заходжу в торговий центр. Біля екскалатора - хлопчина в червоній сорочці роздає рекламу. - Що це? Гордо: - Знижка на 20% на вс іджинси. Поверхом вище. - А пропуску в Боже Царство не рохдаєте? дивиться - здивовано: - Ні. - А де дають? Невпевнено: - Напевне, там... на небі, - чомусь киваючи в сторону другого поверху, де йде розпродаж джинсів зі знижкою. - А в джинсах на небо пускають? А то куплю, а мене ще не пустять! *** Виходжу з центру, ніс в ніс зіштовхуюсь з худим пенсіонером в окулярах. У нього в руках пакет з продуктами з "П'ятірочки". - Ви не знаєте, у Бога сьогодні приймальний день? - В кого? - Ну, в Бога... Мені сказали, що в Нього всі дні приймальні. А ви як думаєте? Розгублено: - Я не знаю. - А ви ніколи не були у Нього на прийомі? - В кого на прийомі? - Ну, в Бога. Знаєте, Він любить ПРИЙМАТИ. У Нього відмінна пам'ять, Він все пам'ятає і не задає лишніх запитань. Як ви думаєте, Він вас прийме? - Знаєте, ми виховувалися в такий час... - Знаю, звичайно. Тоді ж то і Бога не було? Зате були Маркс, енгельс, Ленін і Сталін. Сам носив прапора в першотравневі свята і "здравицы" на честь партії кричав. - А відкіля ви знаєте, що Він є? - Відкіля! - весело дивлюсь у небою - Відкіля всі приходять. І куди всі відходять. *** Підходжу до чоловіка, який когось чекає у метро, нервуючи він курить сигарету і попиває з бляшанки пиво: - Ви когось чекаєте? - Так, а що? - А в цей самий час, Хтось чекає вас... - Цікаво, хто ж це? - Бог-Отець, Всетриматесь, Творець неба і землі, всього видимого і невидимого... - Де чекає? - В церкві. А взагалі то - повсюди! Та й не тільки вас - всіх людей наної величезної планети він чекає! - А Він пиво дозволяє пити? *** Приходжу додому. Телефоную одній віруючій знайомій. - Катя, мені би в Царство Небесне попасти. Сумно тут жити. А там - дива. Ангели співають. Всі люблять один одного, одне одному посміхаються. Пауза, голос на іншому кінці: - Ти чого? Розігруєш? Жартуєш? - Чесно. - Час прийде і попадеш. Якщо, звичайно ж, Бог дасть. - Мені б зараз. Хочеться до болі, - дихаю. - Як попасти до Бога ти не знаєш? Прислухаюсь до трубки. Там - аналогічне дихання. - Бог знає, Він розбереться. Всьому свій час... - А ти знаєш свій час? - Ні, не знаю. - Ось і я свого не знаю. А хотілось би дізнатись. Ну, гаразд, доведеться ще пожити. *** Їду в гості до друзів. заходжу в метро. Там - нудьгуючий міліціонер. - Ви знаєте, як можна впіймати терориста? Помоліться Богу, Він вам вкаже на цю людину. Ви впіймаєте, заробите премію і врятуєтебагатьох людей від терактів, вас підвищать в званні. Міліціонер - не вірить. Дивиться, як на бен Ладена. А крізь вуса - посміхається: - Сектант, чи шо? Ну давай, давай, йди... *** Звертаюсь до двірника, що прибирає сміття: - На тому світі вам не буде, що робити, там і сміття-то й немає. - А що тоді робити? - Чистотою насолоджуватись! - І все?.. *** Хорошим вийшов день! Залишаючи гостинний дім , звертаюсь до хазяїна: - Ви того, Його пошукайте, добре? Тільки уважно! Десь то Він тут повинен би ховатися. Під ліжком, в серванті або в телевізорі. Або - в холодильнику. А може, на книжковій полиці в чорній книзі з хрестом, на сторінці 724. А може, Він, того... і не ховається зовсім? *** Темнішає. Поспішаю додому. Незабаром - ніч, всі ляжуть спати. загоряться зірки. А попереду - Страсний тиждень. Розмовляю з останнім випадковим перехожим. Він докоряє мені: - Скажіть, вам що, робити нема чого? - Мені? Нічого. - Я роблю здивовані очі. - А що я повинен робити? - Запитання такі задаєте... - А які запитання я повинен задавати? - Ви не хворий? - Хворий. - А, ну зрозуміло... Йде. Вам то зрозуміло, а мені нічого не зрозуміло. А вам зрозуміло?

Коментарі:

Коментарі  

 
#3 Jackie 225806 11.08.2007, 01:58
Helo1l, great site!
Цитата
 
 
#2 Angel_of_Death 22.07.2007, 14:06
КГ/АМ, незарах
І.З. Другийнак
Цитата
 
 
#1 bigfan 22.07.2007, 14:04
Повчально. Дякую за переклад.
Цитата
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити