Копичинці - інформаційно-розважальний портал міста

Хто на сайті?

На даний момент 60 гостей на сайті

Реклама

Як ми чемпіонами з баскетболу стали…

На прохання одного із користувачів порталу попробую пригадати той час, коли команда Копичинецької ЗОШ №2 з баскетболу у 2005 році блискавично здобула перемогу на районних змаганнях. Ця стаття пролежала у моїх творчій схованці близько місяця ,ніяк не зміг звести інформацію до пуття. Але той факт, що позавчора команда другої школи Копичинців привезла з Гусятина першу сходинку, заставив мене опублікувати спогади з наших, вже історичних, баскетбольних баталій.

Спершу варто нагадати, що баскетбольна команда другої копичинецької школи існує вже давно, а її гравці завжди славилися хорошими фізичними даними і високим інтелектуальним рівнем гри. До виграшу моєї команд з баскетболу, школа №2 востаннє здобувала кубок чемпіонів району ще у далеких роках. Протягом останніх років другій міській команді постійно не щастило піднятись на першу сходинку, бо завжди бракувало кілька очок. Яскравим прикладом невдачі став 2004 рік, коли команда, укомплектована такими сильними гравцями як Скрабут Назар, Балябас Володимир (того ж року вони, будучи ще й гравцями районної збірної, привезли з Тернополя бронзову медаль обласних змагань), Легкун Ігор, Магола Олексій, а також молодші – Сливка Ігор, Кузик Олександр, Пацюрко Володимир, Ухач Павло, Полубєхін Роман та інші, не змогли вирвати перемогу, поступившись кількома очками команді школи №2 м. Хоростків. Ще перед цим роком не змогли виграти і гравці 2003 року (Куницький Віталій, Білінський Павло, Ухач Володимир, Демчук Павло та ін. ) Показуючи просто неймовірну гру, нашим хлопцям трішки не пощастило і вони задовольнились лише третім місцем серед лідерів.

Команда Копичинецької ЗОШ №2, 2004 рік
Стоять(зліва направо): Кузик О.А. (тренер команди), Пацюрко В., Скрабут Н. (к), Магола О., Легкун І., Балябас В.
Сидять: Сливка І., Кузик О., Ухач П., Клизуб Д.


Виграти районні змагання з баскетболу змогли тільки у 2005 році. Склад переможців такий: Пацюрко Володимир (к), Ухач Павло (кращий бомбардир команди), Кузик Олександр, Сливка Ігор, Полубєхін Роман, Дудик Богдан, Іванків Святослав, Виклюк Олег. Також з ними тренувались ще Малайний Олег і Балябас Віталій, але ті, з невідомих причин, у район на фінальні змагання не приїхали. Заслужений тренер команди-переможниці: Кузик Олексій Арсенович.

Готувавшись до районних змагань, ми були нагло впевнені, що неодмінно переможемо у турнірі. Першими на спортивному майданчику нам попались брати по місту, команда з баскетболу Копчинецької ЗОШ №1(тепер школи-гімназії). Цього року у них були не дуже сильні гравці, окрім Володимира Опира, котрий за гру умудрявся закидати до 30 очок!!! Але його успіх у загальному команді першої школи не допоміг, як і не допоміг у грі з нами.

Після першої гри усі команди вирушили на дводенний турнір з баскетболу, який цьогоріч відбувався у ДЮСШ смт. Гусятин. У змаганнях взяло участь 5 команд: дві з Копичинців, дві з Хоросткова і одна – з Гусятина. Ігри відбувались за принципом проведення чемпіонатів – команди мали помірятись силами з кожним суперником.

Дебютний матч цього року у Гусятині випало зіграти з минулорічним кривдником нашої школи. Хоростківська школа №2 підійшла до матчу з бойової готовністю, але ми змогли проявити кращу гру і протягом гри тримали відрив у 5-6 очок. Та під кінець гри копичани розслабились, позаяк думали, що хоростківській команді їх уже не наздогнати. За наше безвідповідальне ставлення до кінцівки гри поплатились очками, яких вистачило команді-супернику для перемоги. Відійти після поразки було дуже складно. Звичайно, тренер нагородив нас «хорошими» словами, але саме вони і поразка в першому матчі стала стимулом для того, щоб показувати кращу гру. Та все по порядку.

В той час наш головний суперник – команда-господар змагань з смт. Гусятин – вирвала перемоги на двома командами (Хоростків №1 і Копичинці №1) з розгромними рахунками і стали одноосібними лідерами. Варто наголосити на тому, що гусятинська команда діяла не у рамках правил, підробивши фіктивні документи для одного чи двох провідних гравців. Але навіть цей факт не допоміг районівцям здобути загальну перемогу у себе вдома.

Минулого сезону 2004 року, що коли центровим гравцем і капітаном команди був Скрабут Назар, його хлопці перемогли гусятинців у фінальних змаганнях у Хоросткові, та ще й з відривом у 16 очок. Але, що найсмішніше і найголовніше, після першої чверті копичани поступилась з тим же відривом – 18:2!!! Такий рахунок викликаний тим, що нашим баскетболістам як на зло підсунули м’яч, який взагалі не відбивався від підлоги, тому адаптуватися до нього було складно. Але, як бачите, нам хватило 10 хвилин щоб вивчити нову техніку гри «тільки у пас» і перемогти в загальному гусятинську команду.

Володимир Балябас, призер чемпіонату району 2003-2004 років.
Чотири роки тому, коли я навчався в школі, то у нас, зі слів тодішнього тренера Кузика Олексія Арсеновича, зібрався досить таки непоганий колектив. Ми – перші, хто за останні 6-7 років виходив до фінальної частини чемпіонату району з баскетболу серед шкіл. Значить, тоді ми зайняли друге місце, і я та Скрабут Назар грали на чемпіонаті області. Там ми, на жаль, не зайняли призового місця, але зате у фінальну частину потрапили. Після нас, колектив залишився той самий, до сьогодні ще разом граємо. Крім нас були потім ще Паша Ухач, Вова Пацюрко, які після нашого випуску 2004 року підтримували честь школи на чемпіонаті області з баскетболу. Зараз ми ще зустрічаємося і граємо в улюблену гру. Також я виступаю за збірну свого університету. Завдяки добрим людям баскетбол і стрітбол живе у Копичинцях. Надіюсь, надалі баскетбол і стрітболу, та й взагалі спорт розвиватиметься в місті. Адже він конче потрібен молоді, так як вони не мають чим займатися. А треба ж займатися спортом і вести здоровий спосіб життя.

У сезоні 2005 року, ми знову ж таки перемогли густинських і до того ж на їхньому полі. Тут гра відбувалась ще драматичніше. Варто наголосити, що після дебютної поразки Хоросткову ми вийшли на майданчик з дуже злим настроєм і були готові битися до останнього, що ми, власне, і робили. Матч з Гусятином був третім за порядком (а їх всього чотири), тобто передостаннім. Нам конче потрібна була перемога, хоча виграшу у турнірі вона ще не гарантувала. Багато чого залежало і від Хоростківської школи №2. Матч розпочався із наступів копичинецької команди, яка одразу приголомшила всіх влучним трьохочковим кидком у виконанні Ігора Сливки. Але гусятинці швидко оговтались і відповіли тим самим. Гра тривала доволі напружено. Команди рухались очко в очко, але, що цікаво, копичани ні разу не поступались протягом гри. Звісно, без напружень у матчі не обійтись, тому було багато порушень, а відповідно і штрафних кидків. У цій грі варто по десять разів відзначити кожного гравця, який на повну показав, що ж його навчив Кузик Олексій Арсенович. Розв’язкою матчу стали останні 25 секунд. Нічия. Атака копичан. Полубєхін Роман з центру закидає м’яч під кошик нападнику команди Ухачу Павлу, а той, сам не кидає, а з-під накритого натовпу пасує на чотирьохметрову позначку капітану. Пацюрко Володимир, довго не думаючи, влучним кидком поставив переможну крапку у цьому матчі і, як виявилось потім, у всьому турнірі. Перемозі не було меж. А гусятинці й до сьогодні не можуть оговтатись, що ми в них виграли. Ще тоді вони говорили, мовляв, це не Копичинці виграли, а Гусятин програв.

Ігор Сливка, чемпіон району з баскетболу 2005 року, так згадує спортивні події часів перемоги: «Пам’ятаю, що ніхто не вірив у перемогу команди після першої поразки Хоросткову. Ніхто навіть не вірив у можливий успіх. Натомість я був упевнений, що ми обов’язково переможемо у цьому турнірі з баскетболу. На наступні матчі хлопці зібралися з силами. Головним в нашій грі був командний дух. А не як, для прикладу, в гусятинських баскетболістів – було більше понтів, аніж гри»

Чемпіони району 2005 року
Стоять (зліва направо): Кузик О.А. (тренер команди), Сливка І., Виклюк О.
Сидять: Кузик О, Іванків С., Ухач П., Дудик Б.
Ще двоє, Пацюрко В.(к) і Полубєхін Р., в час фотозйомки були відсутні.


Далі відбувся матч ще одного лідера змагань – команди другої хоростківської школи. На велике і приємне здивування вони поступились своїм сусідам – Хоросткову №1. Така ситуація давала нам стовідсоткову можливість в останньому матчі проти того ж Хоросткова №1 здобути кубок чемпіонів району з баскетболу. Сумнівів у перемозі не викликало ні у кого, тому наостанок хлопці «відірвались» від Хоросткова аж на 20 очок!!!

У висновку, команда з баскетболу Копичинецької ЗОШ №2 вперше за 10 років змогла здобути кубок чемпіонів району. Щоправда, керівництво турніру нагородило кращих гравців району лише однією грамотою. Що ж тут скажеш, слава спорту !!! :)
Спонсор допису: Цікавитесь новинами і тим що проходить в нашій країні? Тоді вас можуть зацікавити Новости Житомира та всієї України від команди 20minut.ua


Коментарі:

Коментарі  

 
#30 bigfan 13.12.2007, 14:45
Але чим скоріше тим краще, поки студенти "зимуватимуть". :zzz
Цитата
 
 
#29 bigfan 13.12.2007, 14:44
Окей, постараємось :-)
Цитата
 
 
#28 О.А.К. 12.12.2007, 19:59
Хлопці, після Різдвяних свят обовязково проведемо чемпіонат міста! З кубком, призами і т. д.! Але я хочу, щоб у ньому прийняло участь якнайбільше команд!!! Ви повинні провести роботу в цьому напрямі!!!
Цитата
 
 
#27 Peligro 12.12.2007, 16:13
Старий, в тебе багато недостовірної інформації. В 2003 році команда 2 школи зайняла 4 місце на районних змаганнях і Володимира Балябаса у цій команді я щось не пам'ятаю. :-x
Цитата
 
 
#26 Pashko 12.12.2007, 14:27
Ок, подзвоню
Цитата
 
 
#25 bigfan 12.12.2007, 14:19
Шутнік :zzz . Подзвони до О.А., що він на те скаже
Цитата
 
 
#24 Pashko 12.12.2007, 14:04
Щось я не чув такого :eek: Чемпіонат з баскетболу - це файно. Знаю, ходять чутки, що влітку буде чемпіонат зі стрітболу? То правда? :-? :-)
Цитата
 
 
#23 bigfan 12.12.2007, 13:45
Копичинцями вперто ходять слухи про чемпіонат міста з баскетболу. Якщо Кузик О.А. дійсно доведе розпочату справу до кінця, то буде йому великий респект
Цитата
 
 
#22 Peligro 10.12.2007, 19:57
Я уважно читаю. :D
Цитата
 
 
#21 пашко 10.12.2007, 17:28
Ой, то чорновий варіант статті пішов на сайт. Зараз виправлю
Цитата
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити