Копичинці - інформаційно-розважальний портал міста

Хто на сайті?

На даний момент 61 гостей на сайті

Реклама

Паломництво по православних святинях

Правду кажучи давно збирався відвідати Почаївську лавру та купель Св. Анни, та все якось не виходило. Та ще й останнім часом загострилась дискусія по питаннях чому Почаїв знаходиться під УПЦ МП, яке мали право передавати святиню, а сталося це нагадаю вже при зрілій незалежності у 2003р., адже існують документи які підтверджують що саме більше його розбудували за часів греко-католицького підпорядкування. Та й взагалі, яке відношення має споконвіку українська святиня до Росії. Ці та інші питання ще більше розігріли мій інтерес, і ми подалися в дорогу.

 

Спочатку ми повернули у скит і Церкву Св.Анни. Знаходиться це місце недалеко м.Кременця у мальовничій місцевості. Дорога правда там дуже погана, проте це не мішає десяткам «Ікарусів» та бусиків із прочанами з всієї України і не тільки, курсувати в обидві сторони, в наміренні очиститись від гріхів, чи подолати молитвою недугу. Сама купель поповнюється із святих джерел, які б’ють через вапнякові чи крейдяні породи. Від цього вода набуває молочного кольору. Дно встелене камінням, які прочани зазвичай беруть собі на згадку про місце. Взагалі скит нам сподобався, але замічу декілька негативних моментів. По перше це сестри монастиря, які по долі обставин торгують біля церкви образками, хрестиками, медом та іншими речами. Мабуть тисячі клієнтів їх дуже вимучують за день, бо деякі з них поводять себе досить таки агресивно. Розмовляють зазвичай російською, по гучномовцю лунає церковний спів старослов’янською мовою. Атмосфера побожно-нагружаюча.

Спочатку ми повернули у скит і Церкву Св.Анни. Знаходиться це місце недалеко м.Кременця у мальовничій місцевості. Дорога правда там дуже погана, проте це не мішає десяткам «Ікарусів» та бусиків із прочанами з всієї України і не тільки, курсувати в обидві сторони, в наміренні очиститись від гріхів, чи подолати молитвою недугу. Сама купель поповнюється із святих джерел, які б’ють через вапнякові чи крейдяні породи. Від цього вода набуває молочного кольору. Дно встелене камінням, які прочани зазвичай беруть собі на згадку про місце. Взагалі скит нам сподобався, але замічу декілька негативних моментів. По перше це сестри монастиря, які по долі обставин торгують біля церкви образками, хрестиками, медом та іншими речами. Мабуть тисячі клієнтів їх дуже вимучують за день, бо деякі з них поводять себе досить таки агресивно. Розмовляють зазвичай російською, по гучномовцю лунає церковний спів старослов’янською мовою. Атмосфера побожно-нагружаюча.

Сильний вітер, який здійняв хмари пилюки, передвіщав грозу, і ми не випробовуючи долю подались до Почаєва. 
Почаївська Лавра зустріла нас невеликих дощем, сонце сховалось за темними хмарами тому надії зробити хороші знимки були втрачені. Але закутавши дівчат у чорні хустини та спідниці які дають в заставу, ми пішли оглядати мекку православних християн не тільки України, а й мабуть цілої Східної Європи. Але з деяких оголошень ми зрозуміли що тут раді не багатьом. Написи застерігають: якщо ти «розкольник» (УПЦ КП) чи уніат (греко-католик) – то йти до сповіді або причастя не маєш права. Отже, тих, хто ходить в українську церкву, тут вважають «зайдами». Думаю якби не гроші туристів виручені за сувеніри і пам’ятки, то охоронці ще б на брамі питали, до якої ти церкви ходиш і тих хто не з УПЦ МП просто туди б не пускали. 
Як ви бачите з фотографій ансамбль храмових споруд заставляє зупинитись і тримає погляд довший час. Позолочені куполи, старі ікони, велична дзвіниця. Радієш що в Україні є така святиня як Почаївська Лавра, яка змогла вистояти набіги завойовників, війни, тоталітарний антирелігійних режим радянської влади. Але попри все це не покидає відчуття того, що ти тут «чужак». Остаточно зіпсувала настрій група людей в рясах, які силоміць, викручуючи руки намагались затягти до церкви психічно хвору жінку, хоча це їм і не вдалося. Дорога назад пройшла швидко, рідні вулиці, рідні храми, ми дома, на своїй Богом даній землі, Україні. 

 


Коментарі:

Коментарі  

 
+1 #19 Ганна 12.07.2012, 18:58
Ці місця дійсно сповнені Божої Благодаті.
Але надмірне уповання на милосердя Боже теж гріх.
Не забуду молоду красиву туристку з Полтави, що є наркозалежною у великій мірі, і якій обіцяли чудо зцілення в купелі св.Анни, за умови, що без допінгу приїде сюди. Не так сталося, як гадалося: почалася "ломка", до Полтави поїздка тривала майже цілу добу, оскільки давали їй можливість періодично курити все, що давало бідолашній "кайф".
Цитата
 
 
#18 bigfan 23.10.2009, 08:50
Я то думаю Пашко, шо ти так часто хворієш, тай я і сам :-x не дуже себе добре почуваю останнім часом
Цитата
 
 
#17 pashko 19.10.2009, 19:49
важка тема. я вже раз поліз туди - більше не хочу. маячня.
Цитата
 
 
#16 Zori__ 19.10.2009, 19:39
Цитую bigfan:

Хіба то справжні священники? А Бог все бачить. Не думаю, що їхні " молитви на хворобу " мають яку силу. Бо, що є сильнішим, як Святий Дух? Але то біда, що є такі відсталі люди, котрі вірять у різне ворожбитство.
Цитата
 
 
#15 bigfan 19.10.2009, 12:27 Цитата
 
 
#14 pashko 28.09.2009, 09:27
Нарешті і я зміг прочитати статтю. Висновок короткий: текст і справді ще квіточки, що можна написати про ситуацію з церквами. Не обов*язково МП. Москва диктує тоталітаризм - їй так вигідно.
Цитата
 
 
#13 bigfan 24.09.2009, 11:16
Шановний Кузьмич, відкрийте очі. Тепер такі часи, що церква, маю на увазі церкву як суспільний інститут, і Бог це не одне і теж саме. Світом править бабло а не добро. Вищі чини роз’їжджають на самих дорогих машинах, в той час як монастирі розвалюються а півстолітні церковці закриваються. А щодо росіян чи віруючих УПЦ МП, то я до них ніяких претензій не ставлю, і до речі серед перших і других у мене багато друзів, і конфліктів у мене з ними через те до якої парафії ходжу не виникає. А от як ви поясните що найвища особа братської нам країни дозволяє собі публічні погрози та настанови, чи от слова Патріарха Кирила "Російська православна церква - мати усіх народів і народностей, що живуть на просторах Святої Русі". Це по вашому нормально?
А в Почаїв я їхав скоріш як турист ніж прочанин, і те що побачив описав у статті, тай розповідь моя це ще квіточки в порівняні з ним що лежить на душі.
Цитата
 
 
#12 Peligro 24.09.2009, 08:58
не розумію докорів до автора статті! Нажаль, у нас такий народ, що йому на голову вилізуть, на...уть, а він буде вдавати, що нічого не сталося. Утворили на нашій землі маленький шматок росії, збирають з наших прочан бабло і ще й ти раскольнік. Хіба це не церква робить міжконфесійну ворожнечу? А ми, отака отара овець, будемо туди ходити, опускати голову, говорити "батюшка". Така політика росії спрямована на духовні сторони життя, на мову, на історію. Адже ще з часів Риму відомо, що якщо у народа забрати історію, релігію і мову, то через два покоління він перетворюється на зграю, а ще через два ним можна управляти як отарою! Але людська отара має свою специфіку, вона обожнює і підносить своїх пастухів!
Цитата
 
 
#11 terry_usa 23.09.2009, 23:26
Щоб далі сперечатись, чому в Почаєві російська церква, треба підглянути в підручники історії. Не буду стверджувати, але мені здається, що північні райони Тернопільської області були в Російській імперії, коли південні райони були під Австро-Угорщино ю, а далі під Польщею. Тому там в Почаєві МП, тому така парадоксальна ситуація. Дивнішим виглядає те. чого в Чернівцях дуже активно говорять по-російськи, адже там Совдепія прийшла також після Другої світової війни. А ларець відкривається дуже просто - там жило багато жидів (тут ніякого антисемітизму немає, чомусь в Польщі жид - нормально, а в Україні він вже має бути євреєм. З чого би то?), а вони завжди говорили на мові панівного народу. Прийшли Совєти, ті заговорили на російській. А за ними почали на російській говорити "хохли", щоб бути ближчими до "господ". Думаю, якби Чернівці би були під Китаєм, то там би зараз шваркотіли по-китайськи. Ну то таке.
А з нетолерантністю російської православної церкви стикався не один раз, навіть у Львові. Хоч цього не було відчутно ні в католицькому костелі, ні в англіканській церкві, ні німецькій кірхі - прийшов до нас, ми раді тобі. Просто і ясно. Не зрозуміла позиція російської православної церкви щодо мови правлення в церкві. Яка різниця на якій мові правиться? Адже ж Біблія також була написана не на староруській мові, а на арамейській! Взагалі та вся гризня зі сторони російської церкви йде тільки через одне - через гроші. Адже ні для кого таємницею не буде той факт, що приблизно 70-80% усіх грошових надходжень в церковну касу МП приходять з України, в Росії народ маловіруючий, багато населення взагалі мусульмани і буддисти. Тому Російська церква буде зубами-ногами триматися України...
Цитата
 
 
#10 Дьома 23.09.2009, 22:50 Цитата
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити