Копичинці - інформаційно-розважальний портал міста

Хто на сайті?

На даний момент 121 гостей на сайті

Реклама

«Кобзар» без Кобзаря!

Колишній райцентр, осередок крайової інтелігенції, а зараз просто невеличке містечко Копичинці, ось уже більше десяти років залишається без книгарні. Магазин із патріотичною назвою «Кобзар», що колись гордо прикрашала фасад, просто перетворився у ще один промисловий, із невеличким відділом канцтоварів...

Тут продають побутову хімію, парфумерію та різні супутні товари. Лише невеличка поличка із розкиданими російськими детективами нагадує про колишнє призначення та славу цього магазину.

Колись тут була книжкова крамниця "Кобзар", а зараз промисловий магазин

Щоб дізнатися більше про історію руху національної інтелігенції в Копичинцях, ми завітали до Івана Івановича Поправи. Він більше 38 років присвятив поширенню книг у містечку. Саме з 1952 року Іван Іванович був директором книгарні у тоді ще районному центрі. Закінчивши торгово-економічний, через свої націоналістичні переконання довго не міг знайти роботу за фахом, так як у радянські часи із «поганою характеристикою» було важко. Але згодом знайомий допоміг влаштуватися в книгарню Монастириська, а через рік книгознавець перевівся і очолив книгарню у Копичинцях, де і пропрацював разом із дружиною до 1989 року. Іван Іванович із гордістю розказує якою на той час була популярною його книгарня. Він щодня мав більше 100 відвідувачів. Молодь, школярі, студенти, інтелігенція – не було жодного мешканця містечка, котрий бодай би раз на тиждень не завітав до магазину книг.

У «Кобзарі» завжди були сотні найменувань різноманітних книг. Хоч магазин і належав до коперативної спілки і був так би мовити «державним», тут можна було віднайти найповнішу колекцію рідкісних україномовних книг. Наприклад «Посол у Русь Шайтана» Володимира Малишка продався у кількості більше як тисячу примірників. І це при населенні містечка у майже 7 тис.мешканців. За новими книгами Іван Іванович їздив навіть до Ленінграду, Москви, Мінська, Києва та інших, відвідував різноманітні книжкові ярмарки та наради. Часом вдавалось дістати такі рідкісні екземпляри, що передавав на розповсюдження навіть до Львова. Стосовні кількості книжок, що продавалися за місяць, пан Поправа не пригадує. Пам’ятає, що коли на початку діяльності магазину, виручка становила лише трохи більше 2-х тис. карбованців, то у 80-х роках вона вже сягнула близько 20 тис. Це при тому що середня вартість книг становила від 10 коп. за дитячу чи комуністичну літературу, до 3-4 карбованці за колекційне зібрання. Іван Іванович із прикрістю пригадує, що доводилось ділити рідкісні екземпляри серед поціновувачів, коли вони приходили малим накладом.

12 березня цього року Івану Івановичу Поправі виповниться 81 рік. Він майже осліп, але завжди при добрій пам’яті та гарному настрої, щиро готовий розповісти про часи своєї важкої молодості. Книгознавець журиться кому має передати свою унікальну колекцію книг, котру збирав протягом усього свого життя, адже внуки зовсім не цікавляться його надбанням.

Прикро, що у більш як семитисячному містечку Копичинці, де є школа, гімназія, дитячий садочок, номерна лікарня, безліч студентів та інтелігенції немає спеціалізованого магазину, де можна було б придбати ту чи іншу потрібну книгу. Невже Інтернет таки витіснить із свідомості сучасної молоді потребу у друкованих виданнях. Час покаже…


Коментарі:

Коментарі  

 
#13 НечайМічурін 22.03.2008, 00:44
карочэ, йдете в аЛкан ы кажете: тут в вса буде кафе а ми тутай читатимемо умны книжки ! хтыв бись я подивитись на реакцыю власника(цы) ... за єдно і флешмоб мінімальний
Цитата
 
 
#12 bigfan 12.03.2008, 16:38
Підтримую!!! Інколи по інеті така фігня прийде: туалетний папір, поламана обкладинка, ну ви зрозуміли.
Цитата
 
 
#11 Крихта 12.03.2008, 16:08
абсолюно згідна з ангелом. в нашому місті сучукрліт користувалася би ВЕЛИЧЕЗНИМ попитом
Цитата
 
 
#10 WhiteAngel 12.03.2008, 11:53
шкода, звичайно, що кожен думає лише про себе і про виручку. я думаю, що книжковий бізнес в Копичинцях, якщо до нього правильно підійти і зорганізувати, навіть дуже тактуальний. Не зважаючи на те, що багато мають вдома Нет, багато закуповуються в ін. містах, якби в Копитах була повноцінна книгарня чи там, хата-читальня з хорошим підбором матеіалу, неодмінно знайшлися б ті, хто туди б реґулярно ходив.
Цитата
 
 
#9 Boduk 11.03.2008, 21:42
Справа дійсно погана. Навіть чомусь не помітив, як не стало книгарні і того надпису. Не судилося нам купляти нові книги у Копичинцях.
Цитата
 
 
#8 Optumistka 11.03.2008, 18:50
ОЙ..... :sad: я ТАК книгарні хочу!!!!!!ТАК!! !!! я б залюбки шось вибрала почитати! А коли десь у більшому місті буваю то ніколи часу нема щоб вибрати гарну книжечку.... :cry: ай....Я взагалі фантастику люблю...і щось про складні життєві ситуації..а тут "такий" вибір...
Цитата
 
 
#7 bigfan 11.03.2008, 17:42
Ну так, попит на книгу у нашому навіть дуже культурному місті незначний. Література купляється переважно студентами по місці навчанню, або інтернеті. Але, для прикладу хотів купити щось з цього плану на день народження другу, і дійсно нема що: Акунін, шкільна книженція, Анжеліка і т.п. сумно :sigh:
Цитата
 
 
#6 Polaris 11.03.2008, 16:56
Хоча з іншого боку для чого в місті книгарню, зараз і так всі інтенсивно їздять. В Чорткові як на мене цілком пристойні книгарні є.
Цитата
 
 
#5 Holynka# 11.03.2008, 16:29
А знаєте я телевізора вже два місяці не дивлюся,якось краще мені.І вільного часу більше.Тільки весь цей час йде на комп. :oops:
Цитата
 
 
#4 Емілі 11.03.2008, 16:11
а в нас дійсно проблема з книгами... немає ні книгарні, та й в бібліотеках особливих поповнень немає, не кажучи вже про якусь сучасну українську літературу... Добре, шо інтернет є))
Цитата
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

 
лоджии в Екатеринбурге лоджия недорого