Копичинці - інформаційно-розважальний портал міста

Хто на сайті?

На даний момент 69 гостей на сайті

Реклама

Вона і чорний кіт

Сонячний день. На порозі старенької хатини сидить бабуся і ніжно гладить зморщеними руками чорного кота. Очі дивляться кудись вдалечінь… вона замислена і сувора… одинока.
Самотність її взяла у полон і тримає вже десятки років. Рано втратила батьків. Вийшла заміж. Тут вже здавалося кінець її одинокому існуванню, та ні… На фронті загинув чоловік і вона знову залишилась сама…
Йшли роки. Минула молодість. Життя нібито йшло повз її хатину. Старенький пліт похилився, подвір’я заросло бур’янами, садок здичавів, а незмінними залишилась її самотність, вона і чорний кіт.
Можливо і хотіла би, щоб хтось із нею хоч поговорив, але настільки звикла до ролі відлюдниці, що мимовільно відганяла своєю ворожістю людей.
Так і прожила свій вік сама…
Тільки після смерті з’явилися родичі, знайомі. А де ж ви були, коли їй було так самотньо?
Жінка померла, а чорний кіт побув біля хатини ще кілька днів і зник.
Сонячний день… а на порозі старенької хати немає нікого.

Коментарі:

Коментарі  

 
#4 Володимир 16.04.2007, 18:19
Катя я віру в тебе, ти обов'ясково отримаєш перемогу у своєму житті!!!
Цитата
 
 
#3 НечайМічурін 13.04.2007, 21:29
а мо* в неъ така карма була *одинока*
Цитата
 
 
#2 Shtyk 04.04.2007, 13:59
душевно, лаконічно і точно...
Цитата
 
 
#1 bigfan 02.04.2007, 22:26
Таких самотніх людей навколо нас безліч. Нам до них байдуже. Живуть собі то нехай живуть. Але рідко коли хтось подумає, що така доля може спіткати і нас. Що можливо ми будемо чикати, видивлятись на дорогу, у надії що хтось до тебе привітається, чи зайде в гості. Отож будьмо милосерднішими, відвідаймо в передодні великих світлих свят знайомих самотніх людей. Їм радість, а нам заслуга на небі.
Цитата
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

 

Реклама


Недорогие офисные кресла в москве, купить кресла www.esmagazin.ru.