Людей на початок свята було вкрай мало

Запашний хліб - калита, яку смакує молодь на Андрія

Народний театр поезії "Слово"

Ритуальне кусання калити у виконанні акторів

До жартівливої гри долучились і гості свята

Слід відзначити, що хлопці і дівчата з театру «Слово» є справді творчими дітьми і заслуговують неабиякої поваги. Бо попри ще їхню «неотесаність», як говорила напередодні свята режисер театру Савка Руслана Мирославівна, вони з успіхом витримали високу напругу виступу і зуміли перебороти негативну атмосферу, що панувала в залі. Річ у тім, що на прохання під час вистави мовчати глядачам, дехто, а їх було багато, нехтував цим і продовжував далі розмовляти між чи голосно обговорювати представлене дійство. Зрозуміло, що театр – це не кіно і не комп’ютерна гра, тому більшість «продвинутої» молоді вирішили, що театр не має права існувати в їхньому «правильному» соціумі. У середовищі шуму акторам було важко працювати, але, поділились мені перед виступом, що не такий перебіг подій вони й очікували. У постановці театру глядачам найбільше припало до душі частування калитою (круглий хліб з діркою). Калиту міг скуштувати кожен охочий.

Калитою частувались усі охочі. І брали чим побільше:)

Гості свята так прокоментували побачене на вечірці «Вечорниці на Андрія»: «Наша молодь здебільшого сама не розуміє для чого сюди прийшла. Дехто приходить, ставить питання чи є «діскатєка», і йде геть. Решту – п’яні діти, вештаються по залу, аж гидко дивитися. Треба батькам піти хоч раз, та й глянути, як їхні чада просирають важко зароблені гроші на горілку чи пиво. Дуже дякую організатором вечірки. Мені приємно, що в Копичинцях є ще свідома молодь».

Це була остання вечірка цього року. У наступному чекатимемо нових зустрічей. Повідомляю, що є відеоверсія вечірки. Кому треба, звертайтеся по телефону - 8 097 653 00 78