Спочатку було слово...                                      Тисячоліття минули з часу його виникнення, мільйони варіантів світу перемінились, а слово залишилося непохитним. Бо є на світі Божому люди, що уміють його берегти. Слово – це велика сила, тільки б правильно ним користуватися. Потрібно володіти мистецтвом слова... Як це уміють актори Копичинецького народного театру поезії „Слово”. Де талановита молодь вміло читає тексти як класиків, так і місцевих авторів. Чітка дикція, поставлений характер наводить на роздуми кожного слухача. Наводить на думи... Мистецтво слова у Копичинцях не замерзло, воно палає гарячими словами і надалі, і буде так вічно....

Вдалі виступи театру в прологах концертів, літературно-музичні композиції, літературні вистави принесли колективу визнання шанувальників, а участь у конкурсах різних типів – відзначення нагородами.

Вистави театру, що підкреслили яскравість колективу:

• „Дванадцять” (за поемою Блока);

• „Гайдамаки” (Т. Шевченко),

• „Колисав мою колиску вітер рідного Поділля” ( за творами Б. Лепкого)

• „Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття”

• „Давидові псалми”

• „До великого моменту”

• „Мойсей”

• „Із забуття в безсмертя”

• „Коли ви вмирали, вам дзвони не грали” та ін.

Рухаючись у такт з часом, театр поезії „Слово” поступово переходить до сучасної тематики. Такі зміни надали його постановкам нового, більш свіжого та пафосного звучання.

У 1990 р. театру надано звання „народний”.

1992 р. – колектив був учасником Всеукраїнського конкурсу читців і театрів поезії в Києві, присвяченому Т.Г.Шевченку. Успіх театру – дипломи і грамоти, дипломанти Білик Володимир, Савка Мар’яна – подарував запрошення на щорічне святкування Шевченківських днів у столиці.

Заслужені популярність і слава:

• Білик Володимир

• Чорній Тетяна

• Рак Ірина

• Галонська Марія

• Савка Мар’яна

• Денис Віктор

• Черниш Микола

• Савка Руслана

• Стець Роман

• Мандзюк Зоряна

• Сокіл Олександр

• Полубєхін Роман

У 1992 році колектив очолила Руслана Савка. І надалі під її керівництвом театр працює. Створюються нові постановки, здійснюються вистави по всій області. Театр поезії „Слово” – учасник загальноміських свят. Цього року відкривали свято 15-ої річниці Незалежності України яскравим виступом на слова місцевого автора Тарабія М. Брали участь у святкування 150-річчя з дня народження І.Франка, в обласному центрі прочитали поему „Мойсей”.

Молодь – основний складник колективу. Театр укомплектований здебільшого зі студентів та учнів.

Теперішній склад театру:

• Білик Ірина,

• Гуменюк Мар’яна,

• Грабець Віктор,

• Бабаян Роберт,

• Хлібович Христина,

• Савка Соломія,

• Полубєхін Роман,

• Пізьо Марія,

• Ухач Павло,

• Болгов Сергій,

• Главацький Андрій,

• Ярмоленко Діана

Раніше важко було побачити молодь зайнятою театральним мистецтвом. Дивно, але приємно. Що ж спонукало їх займатися цим? Запитаймо у самих акторів:

Діана, 16 років

Театральним мистецтвом почала займатися приблизно рік назад. Причиною цього стали театральні постановки, яких я, зазвичай, спостерігала по телевізору. Вони мені надзвичайно подобались. Тому, вирішила не гаяти часу і попросилася до театру. Ось я уже цілий рік читаю поезію.

Роман, 19 років

Поезію, взагалі, почав читати з ранніх років. Під час навчання у школі, десь з 5-ого класу брав участь у виставах. Але це був лише початок. По-справжньому поезію зрозумів у 7-ому класі. Тоді я відчув, що таке поезія. У старших роках, наприкінці навчання у школі, вже міг проникати у будь-які твори. Коли я вперше прийшов у театр „Слово”, то навіть не здогадувався, що це стане моїм майбутнім ( Зараз Роман навчається театральному мистецтву у Тернополі – Авт.).