Чи замислювались ви колись про глибокий сенс котроїсь пісні? Чи з’являлися у вас образи людей чи предметів, коли ви читали якусь книгу? Чи хотіли б ви колись опинитися в світі, який створила ваша уява? Таких “чи” можна перелічувати багато, але насправді, подумавши, потрібно вирішити для себе – що ми знаємо про творчих людей?

Ні, ви не праві, якщо подумали про теперішніх “зірок естради”. Це зовсім не Настя Каменські чи той самий Потап – це люди, які за життя стали справжніми легендами, які крізь десятки років живуть в книжках, піснях, віршах, а головне – в наших серцях. Дивовижні мелодії, пронизуючі слова, образи, які інколи входять в твою реальність із прочитаних книг – це все наслідки тієї дивовижної музи, яка надихнула певних людей на створення шедеврів. Так як муза зачіпає струни в серцях, так і кожну творчу людину зачіпає певний стиль виливання своєї любові, ненависті, пристрасті, свого суму, болі, своєї муки…

Творчість – це не написання песимістичних, готичних чи оптимістичних рядків. Це життєві крапки, коми, суцільність і поєднання яких викликає такий захват, що ти ладна читати цілу ніч. І потім, зранку, заварюючи міцну каву, ти збагнеш, що можливо саме ця книга надихнула тебе перекреслити все минуле і почати нове життя, яке саме тепер набуло якогось сенсу.

Всі відображення творчості формують характер, стиль, впевненість, в першу чергу, в собі.

І я знаю точно, що серед нас, як ми думаємо, простих людей, теж є ще не зовсім знайдені, не зовсім розкриті таланти. Хтось малює, хтось пише вірші, дехто – складає пісні. Хтось танцює, хтось дизайнерує, дехто – вживається на сцені і впускає в себе душу якогось героя. Це нас об’єднує, додає віри в наші серця.

А ви замислювались – коли приходить натхнення? Скажу вам чесно – в найневигідніший момент (у школі на уроках, тоді, коли ти йдеш по вулиці, у транспорті, в театрі, вночі, коли твої близькі хочуть спати і благають, щоб вимкнули світло…

Ситуацій є багато, але моя вам порада – завжди носіть шматок паперу й олівець, хоча б для макіяжу:).

Так стається, що твориш, коли погано, але я вірю в те, що пройшовши ці муки, болі та страждання в нас таки народиться надія на світле майбутнє, в якому кожен буде індивідуумом, але нас поєднуватиме наша ненька Україна.

PS. На фото ієрогліф з японської - "ТВОРЧІСТЬ"