Хочу розказати і про свою подорож цього літа. Планували зробити екскурсію по шевченківських місцях, а вийшла по козацьких. Отож читайте та дивіться далі...

Отже, перша зупинка гетьманська столиця – Чигирин. На жаль від минулої слави майже нічого не збереглося. Зараз це невеликий районний центр з музеєм Богдана Хмельницького та пам’ятником йому. Йдуть роботи по відновленню вулиць старого міста, адміністративних будинків, посольств, нещодавно відбудовано бастіон Дорошенка.

Вигляд на Чигирин з гори де колись були козацькі оборонні споруди, а зараз пам’ятник Хмельницькому

Хмельницький з булавою

Відбудована фортеця Дорошенка

Наступною була зупинка в Суботові – село за кільканадцять кілометрів від Чигирина, родове гніздо Хмельницького. Там знаходиться відома церква, яку ви можете бачити на п’яти гривнях. Йдуть археологічні розкопки залишків маєтку Хмельницького, є добре збережені козацькі хрести.

Церква в с. Суботів

Козацький хрест


Всередині церкви, труна Хмельницького. Але насправді його тіла там немає. Після смерті тіло сховали від поляків, є лише гіпотези де воно зараз може бути.




Розкопки одного з будинків де жили Хмельницькі. Два роки тому надбудувано величезний дах над всім цим.


Інший ракурс попередньої фотографії. Екскурсовод стоїть на плиті яка колись була частиною кримської мечеті, козаки взяли собі на пам’ять


Поруч в старовинній автентичній хаті – ресторан


Так там всередині, готують дуже смачно

Далі ми поїхали в Холодний Яр – дуже красива природна заповідна зона, розміром в два райони. Місцевість там з прадавнім лісом та пересічена глибокими ярами. З цієї місцини бере початок гайдамацький рух, Коліївщина. В 1918р. тут було проголошено Холодноярську республіку, союзницю УНР.

В Холодному Яру, росте найбільше дерево в Україні 1200 літній дуб, 8м. в обхват. 7 раз в нього влучала блискавка, а він все зеленіє.

Далі була зупинка в Косунь-Шевченківському. Цікаво що за 100 км від Києва природа як в передгір’ї Карпат.

Річка Рось в Корсунь-Шевченківському

Ми часто захоплюємося старими будівлями, замками, костьолами. Але найчастіше вони є польскими, австрійськими чи російськими. Дивне відчуття, коли бачиш щось, що є дійсно Українським, хай і руїни. Обов’язково ще туди повернусь!