Авторизація

Хто є на сайті?

Зараз на сайті: 5 гостей

Міні-чат



Ви повинні бути зареєстрованими
Зареєструйстесь тут!
Знайшли помилку? Виділіть текст, натисніть Shift + Enter і відправте нам повідомлення.

Наша кнопка

Підтримайте Копичинці та розмістіть нашу кнопку в себе на сайті.

Наша кнопка

Код:

Реклама

Експорт новин

Advertisement
Туга за школою Надрукувати Надіслати електронною поштою
31.01.2007

Школа. І досі перед очима бачиш образ її. Прокидаєшся вранці і ноги власною волею скеровують тебе до святині знань. Ти вже поволі починаєш насолоджуватися шляхом, що долатимеш до школи, чарівністю озеленених вулиць, привітністю знайомих містян, яскравим, ледь-ледь теплим промінням вранішнього сонця.

 

От і вона – стоїть непохитно фортеця могутніх знань, ласкаво впускає ще безпомічних та безсилих дітей, яких згодом наділить великою мудрістю. Незабутній антураж класу, привітні та усміхнені однокласники, гамір на коридорах, шум уболівальників у спортзалі – все це створює незвичайну ауру наполегливого навчання... Але раптом розумієш, що все це лише твоя уява, твої мріє, що залишились десь там, подалі від нинішньої домівки. Не чутно тепер звичного постукування крейди на дошці і те дратливе дзеленчання дзвінка більш не кликатиме, він робив це востаннє.

Одинадцятирічний етап життя промайнув. Невеликий проміжок часу відділяє від останнього уроку, а туга за рідною школою вже глибоко вкоренилася у серці. Солодкі спогади навідують тебе щодня. Передусім згадуються наставники, що дали ключ у країну знань. Незважаючи на симпатії, завдячуєш всім учителям, адже кожен по-своєму поділився з учнями набутим досвідом та знаннями. Дивуєшся їхній терпеливості, толерантності та наполегливості. Нелегкий шлях обрали собі вони, проте дуже корисний для душі – бо немає нічого ціннішого за дарування знань. Учителі, як і однокласники, стали частиною твоєї сім’ї. Сумно тепер без них. Поступово починаєш розуміти, що дитяча мрія – чимшвидше залишити стіни школи – була даремною.

Школа – ключовий фундамент для формування кар’єри. Не лише тієї, що роблять після одержання освіти у вишах, а й кар’єри, що зветься життя.
 

Коментарі 

 
#4 Тарас 2007-02-04 18:54 На превеликий жаль сьогодні рівень освіти в школах дуже низький.1.Це винні батьки(купівля оцінок,медалей, багато часу перебувають за межами України). 2.Сьогодні дуже низький професійний рівень вчителів, яких окрім грошей нічого не цікавить(За виключенням декількох вчителів-фанатиків).
3.Немає контакту: вчитель-учень-батьки(Всерівно все при поступлені вирішать гроші). 4.Немає в школі дієвих організацій, Соколи,Пласт- це фабула навіть в порівнянні з колишніми піонерами.5.Це контакт директора школи з вчителями,з батьками!
Цитувати
 
 
#3 Емілі 2007-01-31 20:35 Так,шкільна пора-чудова.І спогади про неї,мабуть, залишаються лише найтепліші та найкращі… Але не тоді, коли ти ще навчаєшся у ній… Цитувати
 
 
#2 bigdan 2007-01-31 13:33 Я також дуже сумував за школою, тим паче що з неї я пішов після 9-го класу. Усі мої друзі ще безтурботно ходили по галасливих коридорах, навчали молодших, а ті в свою чергу очима проводили їх із невимовною заздрістю - старшокласник-випускник. А я тим часом вже одною ногою вступив у велике життя, із ще дріб’язковими проблемами, але вже із гордо піднятою головою. Цитувати
 
 
#1 Shtyk 2007-01-31 10:52 ех… просльозився…
рідна школа…
надіюся, паша, то не твоя фотка з першого класу
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити