| Ох, дороги |
|
|
| 03.02.2007 | |
|
Стан доріг зараз більш ніж незадовільний. Ще два роки тому, навіть у погану погоду, стільки болота та грязюки в центрі (в центрі!!!) міста не було. І це при тому, що водою вранішнє містечко не поливають з початку розвалу Радянського союзу, чи то початку незалежності України. Все продали (читай – пропили) і поливальну машину також. Асфальт болота не любить. Це факт. В інтерв’ю мера міста читаємо: „За державною програмою плануємо оновити вулиці Б.Хмельницького завдовжки 1,5 км. та Шашкевича (на Кутець) – 1 км., а 1 км=1 млн. грн.”. Але тоді постає питання – навіщо? Коли ті дороги, що маємо, не вміємо берегти? Покрив асфальту під дією болота руйнується, утворюючи при цьому вибоїни. А потім учасники дорожнього руху скаржаться на недбалий стан доріг. Що робити для утримання чистоти та дієздатності доріг? Насамперед, це не псувати їх. Можна заборонити в’їзд на асфальт з брудними шинами. Цей хід просто так неможливо виконати, тому краще підлатати непридатні для їзди ґрунтові вулиці міста. А капремонту потребують багато районів: Калинівщина, Бетьки, частина Гори, певні вулиці, яких дуже багато, і особливо центр. Де-де, а центр мусить бути з чистими та придатними дорогами. При відновленні стану доріг асфальтувати не потрібно, бо це дорого і для побутового життя міста не є вигідним. Краще закидати вибоїни та широкі покриви болота щебенем, або іншим дешевшим продуктом. І обов’язково розрівняти насипані купи, знаємо ж з минулих років як ті вулиці робляться. За таким принципом краще і не братися до справи. Підлатані щебенем, хоч і криво, дороги довго служитимуть господарям. Як-не-як, та з чистими шинами автівки виїжджатимуть в центр і тоді буде менше болота в місті. Чисті та придатні для їзди дороги – це перший крок до творення благоустрою свого містечка. Думаю, щебінь – то не проблема як для влади, так і для мешканців Копичинців. Було б бажання. |
Чиста асфальтована доріжка, загороджена зеленими пахучими каштанами. Біла розмітка, по якій вільною ходою ступає нога молодої, розумної, перспективної людини. Рівненька поверхня, тут калюжами навіть не пахне. Усюди чисто, повсюди прибрано... Ох. Мабуть, замріявся не на жарт. У Копитах такої картини так скоро ще не побачиш і чи взагалі побачиш. Лише у мріях...
Коментарі