У час новорічної казки важливо закинути щоденні турботи та подумати про вічні істини. Варто переосмислити недопрацьовані уроки з життя, набратися нової, душевної енергії. У святковому спокої воєдино злитися із своїми думками, думками близьких людей, відчути тепло їхніх сердець. Поринути в обійми універсального щастя – любові...

Для кожної людини – щастя дуже особисте, індивідуальне, різне.
Відчувати щастя – це дар Божий. Бути щасливим можна тільки в любові.
Щастя – це не брати, а віддавати. Щастя – це відчувати себе в інших людях. Щастя – це діти. Щастя – це бачити їхні усміхнені обличчя.

Багато людей кажуть, що вони нещасливі. Такі люди просто не вміють відчувати, бачити, чути, мріяти, кохати. Щастя – це не купа золота. Не дача на Мальдівах. Не БМВ останньої моделі.

Щастя на дорозі не валяється. За нього потрібно боротись. Щодня вчитися на помилках. Власних і чужих. В ті миті, коли ти міг бути щасливим, але через свої амбіції і гордість не зумів.

Ти щасливий тоді, коли відчуваєш, що живеш не дарма. Щастя – це коли тебе розуміють. Щастя – це коли тебе в важку годину підтримають. Щастя – це коли ти ростеш, розвиваєшся, прогресуєш і здобуваєш бажаний результат і його обов’язково високо оцінять.

Щастя не можна пощупати. Тільки відчути. Серцем. Воно в серці.
Або є … або немає.