Такий ажіотаж навколо ялинок можна обґрунтувати так. Велика собівартість пластмасової продукції не є прийнятною для пересічного покупця. Тому, останні і купують живі деревця. 20 грн. – це, що не кажи, та не 100! Але тут варто додати і ще один вагомий факт: при виборі ялинки велику роль відіграє і свідомість людини. Так як вона у нас знаходиться на низькому рівні, то результат очевидний. Як на мене, було б доцільніше знехтувати радянізованим святом, та й взагалі обійтися без зеленої прикраси.

Масова передноворічна вирубка ялинок тягнеться ще з часів радянського союзу. Так і тоді, у центрі міста розташовувалось декілька машин із зеленою продукцію. Щоправда, в той час покупців було набагато більше.

А тим часом в сучасних Копичинцях жінки та чоловіки спокійно тягнуть за собою ялинки. З боку „еколоХів”(вибачте за перифраз, але інакше районних екологів не назвешJ) рішучих дій не видно. Як і збоку інших державних структур. Не є винятком той факт, що й вони є учасниками масових злодіянь проти природи. Будемо надіятись на силу влади: можливо, їм знову щось стукне у голову, і вони скасують святкування Нового року. Тоді не доведеться нищити тисячі дерев.

Ситуацію може врятувати кожен. Тільки потрібне велике бажання, створення масових демонстрацій проти вирубки дерев тощо. А головне, не купувати живих ялинок. Тоді затяті браконьєри перестануть чинити свої нехитрі злодіяння.