Питання екологічного стану Нічлави вже не раз порушувалось. Найбільш масштабного розголосу проблема набула у 2002 році. Тоді ж у воді ставка знайшли туберкульозну паличку. А сморід, що йшов від річки, досягнув територій прилеглих міст та сіл. Мешканці одразу вдарили на сполох, адже туберкульозна паличка є збудником зарази та багатьох хвороб. Дана ситуація не могла оминути стороною не тільки обласні, а й всеукраїнські ЗМІ. Детально питання висвітлило кілька газет, в тому числі і найкраща на той час щоденна аналітична газета „Дзеркало тижня”.

 

У статті „ЗАЛАТАЙМО” КАНАЛІЗАЦІЮ СЛОВАМИ? вищезгаданої газети читаємо: „ ”чорні діри” місцевого комунального господарства продовжують загрожувати мешканцям і природі. Адже жителі і гості міста досі купаються і ловлять рибу в ставку всупереч усіляким заборонам. І тим самим посилюють ризик заразитися інфекційними хворобами, хоча їх збудників за останніми результатами лабораторного аналізу проб води райсанепідемстанція не виявила”.

 

Так і зараз, навіть у час зимового очищення повітря від шкідливих речовин, екологічна ситуація Нічлави не є сприятливою. Водойма містить хворобливі речовини, що загрожує копичинчанам провести зиму у ліжку  з градусником у роті. Ця проблема є загальномасштабною, і якою не можна нехтувати. Та у Копичинцях до неї ставляться нейтрально, мабуть уже призвичаїлися. Події навколо ставка повинні більше зачіпати увагу мешканців, але ті, тим часом, впали у зимову сплячку.

 

Як уже зазначалось вище, причин виникнення проблеми не відомо. Але, не є винятком той факт, що Нічлаву просто отруїли. Процес отруєння місту добре знайомий, то чому ж не спробувати ще раз? Авжеж? Чим думають люди, що вкидають у водойму сміття?! Чим думають працівники і керівники лікарні, виправної колонії, викидаючи туди відходи?! Такі вчинки просто шокують. Словом, „самі ж під себе робимо”.

 

На активне втручання влади у розв’язання проблеми годі й чекати. Але й самі жителі пасивно ставляться до катастрофічного становища серця міста. То ж, сподіватимемось лише на силу природи. Мабуть, коли річка замерзне, то сморід, врешті-решт, зникне. Але Нічлава від того чистішою не стане, на жаль.