Насамперед прошу вибачення за те, що так пізно пишу цю статтю, адже в мене просто катастрофічно бракує часу

11 жовтня у нас в місті відбувався Тереновий змаг за участі копичинецьких пластунів. Це перша така акція на наших теренах... 

  Метою заходу була пропаганда здорового способу життя. Завдання полягало у тому, щоб пройти усі точки, позначені на карті м.Копичинець (а їх було18) і набрати найбільшу кількість балів. Дійшовши до кожної точки, потрібно було сфотографуватися усім складом біля неї (звісно окрім фотографа ), заборонялося використовувати будь-який вид транспорту.

Усього було 7 команд: 5 – від школи-гімназії:  «Вродливе м'ясо», «Українські дівки», «Україночка», «Вареники» та «Контрбойз» і 2 – від другої школи: «Блискавка» та «Вовки». Перемога визначалася окремо серед хлопчачих і дівочих команд.

Я була у команді «Вродливе м'ясо», тому багато фото буде саме з нами.                                                                                                             

Змаг почався з урочистого відкриття та жеребкування команд, після чого ми одразу ж мали виконати перше завдання – стрільба з пневматичної зброї. Виконували по 3 людини із команди, бо не вистачало куль.

  Наш маршрут виглядав так:

1.  Пам’ятник 60-річчю депортації українців з Лемківщини;

2.  Пам’ятник землякам, які загинули у Другій світовій війні;

3.  Пам’ятник землякам, які загинули у Другій світовій війні;

4.  «Сей хрест поставлено на хвалу Всевишньому» (приблизно десь на Калинівщині);

1.   «Пам’ятник споруджено громадою Калинівщини»;

2.  Пам’ятник святої Богоматері на вул. Стефаника;

3.  Пам’ятник на вул. Б. Хмельницького;

4.  Хрест у полі;

5.  Капличка біля озера;

6.      Меморіал Борцям за волю України;

7.  «Пам’ятник збудований на славу Божу від громади»;

8.      Меморіал Борцям за волю України (старий);

9.  Знак копичинецького лісництва на в’їзді в с. Емелівка;

10.  Пам’ятник присвячений євреям;

11.  Капличка побудована на честь Успення Пресвятої Богородиці;

12.  Церква Воздвиження Чесного Хреста;

13.  Музична школа.

 Справившись, ми одразу  побігли до першої точки – Пам’ятнику 60-річчю депортації українців з Лемківщини. У місті був ажіотаж: прості перехожі не розуміли, що коїться - це було видно по їх обличчях J. А щоб подумали ви, коли б побачили, що десь приблизно 50 дітей бігають по місті та фотографуються ?! А ділі всі точки командами обиралися в довільному порядку.

               Пам’ятник 60-річчю депортації українців з Лемківщини

                                Пам’ятник на вул. Б. Хмельницького

                                Пам'ятник невідомому мотоциклісту

                               Пам’ятник святої Богоматері на вул. Стефаника

                                         Хрест у полі (хто знає де це?)

                          "... Ми йдем вперд. Над нами вітер віє..."

На Меморіалі нас чекали ще два завдання.

Перше – заспівати як найбільше пісень про Україну і повстанських за 3 хв.

Друге – розпалити багаття: у квадраті десь метр на метр було сховано 6 сірників і сірку до них, потрібно було їх відшукати, потім їх замінювали на сухі і ми повинні були запалити багаття лише з листя і сірників. Хух…, із цим ми справились добре.

                                                  Шукаємо сірники

Наступна точка – пам’ятник євреям. Там нас теж чекало завдання – «Мишоловка». Там ми теж показали хороший результат – 45 сек., що було найкраще серед дівчат.

                          Пам’ятник присвячений євреям

             Наш останній пункт призначення - капличка біля озера 

  Фінішували ми, «Вродливе м’ясо», другими. Розрив між нами і «Україночкою» складав усього кілька хвилин. Проте час тут - не головне, ще враховувалися набрані очки. Отож у загальному заліку перемогла команда… ні не ми , а команда з другої школи «Блискавка». Але це трішки не справедливо, адже були свідки, які бачили, що ця команда використовувала послуги таксі. За що дискфаліфіковують. У кожного своя правда. Тому ми не хотіли влаштовувати «розбори» і залишили все як є.

Дуже засмучує той факт, що деякі учасники «Блискавки» є дуже конфліктними і просто не вміють спілкуватися з людьми, які й організували їм усе оце. Дуже прикро! Я була трішки інакшої думки про цих дівчат . Друге місце розділили між собою «Вродливе м'ясо» і «Україночки», третє – «Українські дівки».

Серед хлопців переможці «Вовки», друге «Контрбойз» ну і третє «Вареники».

                                 Змучені учасни, адже стільки кіл намотали по рідному містечку :) 

 Усі команди майже однаково нагороджували: плеченько + сочок, переможці мали ше по шоколадці.

 Після цього ми ше грали багато цікавих ігор: «Що у мене в штанах», «Город», «Стрічка», «Статуя кохання» і ще дуже багато, навіть назви позабувала.

                                                                  "Стрічка" 

  Того ж дня відбулось закриття. Скажу, що мені усе дуже-дуже сподобалось! Хочу одразу ж подякувати організаторам: Танькову Олегу та Богачику Миколі. Велике вам спасибі, хлопці!

Висновки також дуже втішні: виявляється у нас іще є діти, яким цікаво щось робити, вивчати, готувати. Наша молодь ще не така безнадійна, як ми собі думали !!!