| Осінь як частина спогадів |
|
|
| Автор: Dyoma | |
| 17.09.2008 | |
 З приходом осені починаєш бачити як змінюється все: погода, температура і навіть дизайн та наповнення певних сайтів :) .Безсумнівно, осінь не може подобатись всім. Для цього ми навіть створили опитування. Наразі людей, які люблять цю пору року, – більшість.
Особисто в мене осінь асоціюється з певним роздвоєнням. З однієї сторони це ще залишки літа, щодень все менша й менша кількість тепла, а з іншого боку розумієш всю сутність осені. Говорячи глобально, осінь – це найпродуктивніша пора року. Після закінчення літніх вакацій приходиться працювати. Хто де: хтось за шкільними партами, а хтось, блукаючи між аудиторіях, в якості студента, хтось за столярним станком на заводі, хтось виконавчим директором великої фірми… Працювати, працювати і ще раз працювати.Але цьогорічна осінь по-своєму несподівана і непередбачувана. Осене, де твоє „бабине літо”? Хочу трудитись, але ще хоч трошки, щоб було тепло. Бодай тиждень. Натомість ти кидаєш нас крижаними вітрами, обриваючи ще не зовсім жовте листя з дерев. Дощик вже не літній, неприємний. Як наслідок – температура, нежить, грип… Пам’ятаю з дитячих часів прекрасні хвилини ранньої осені. Коли ще тепло, сухо. Після школи – в парк. І з головою в кучугури із листя. І так можна провалятись до самого вечора, або доти, доки не згадаєш, що не був ще вдома і що потрібно вчитись, аби завтра повторити цю справу знову. Ще певним шаром відляглась у пам’яті цікава осіння справа. Сушіння в книжках листків дерев з подальшою інсталяцією їх у якусь химерну аплікацію. Тоді ми вибирали найкращі листки клена, граба, облазивши весь парк, кінець-кінцем розуміючи всю сміхотворність і недоцільність даної ситуації. Теперішня осінь не дозволить такого зробити, тай вік вже не той. А хотілось би... |
Коментарі
"осінь - моя улюбленна пора року…", як люблять писати в шкільних творах, "…бо вона,…бо вона…" - неможливо передати словами всіх вражень і нюансів, що неначе смола застигають у пам*яті і гріють тонким меланхолічним вогником втомлену душу, щоразу коли пригадуєш красу і спокій, натхнення і умиротворення, що дарує Осінь нам з вами…
п.с. дивний збіг - у ВінАмпі зараз в мене грає Вівальді - "Пори року. Осінь." ось так ось…
Ще буде і тепло, і бабине літо, і листя!… Хочеться в це вірити
текст дуже змістовний, аж за душу бере Цитувати