 Добряче погуляти справжнім цінителям великих українських забав погана погода не завадить! Це твердження довело понад 10 тисяч осіб, що лише знахабнілим поглядом дивилися у бік дощу і продовжували радіти українській музиці на фестивалі «Підкамінь 2008». Це дійство запам’ятається багатьом сильним дощем, веселим борсанням у грязюці, танцями у дощовиках і, звичайно, запальним фольк-роком!
Фестиваль Під камінь’2008, що носить назву однойменного містечка у Львівській області, і який цього літа 25-27 липня відбувся лише вдруге, зробив серйозну заявку посісти місце одного з провідних дійств країни. Цьогоріч гуляння розвернулися довкола двох сцен: на малій сцені свої вміння показували здебільшого аматорські колективи, а головна, що працювала увечері, тішила по вуха замазаних у болоті відпочивальників гуртами визнаних Україною та світом. Аби не бути голослівним, забава запросила порівняно з першим дійством (Кому Вниз, Пропала Грамота, ТІК…) ще зірковіших учасників, а саме ВВ, Юркеш, Вій, Мертвий Півень, Перкалаба. Їм товариство склали ДримбаДаДзиґа, Чоботи З Бугая, Сонцекльош, Русичі, Бурдон, Дивні, ТаРута, Вертеп. На жаль, через важкі кліматичні умови не змогли заспівати у Підкамені київський гурт АтмАсфера та івано-франківські Коралі. Зате несподівано до списку доєдналася етноватага зі Львова ДоСхідСонця.
 Цікава й кумедна гра "простинькобол"
 Навіть потужні авта грузнули у болоті
 Мар`яна Савка читає вірші з останньої збірки поезії "Бостон-джаз"
 Нещадні лицарські бої закінчувались навіть кров`ю
 Великий український казкар, Сашко Лірник, взяв до своєї казки і нашу Ярину (вже вкотре :))
Наметове містечко цього разу заглибилося в ліс, де під кронами дерев на так дошкуляв дощ і збиралося долі менше води, ніж на наметовому полі. Хоча копичинецькі відпочивальники не побоялися дощу і розклали намети просто неба. Окрім концертів та атракцій, своя програма, теж не менш цікава, проводилася біля наметів: вогнище, розмови, співи під гітару, кричалки, без котрих не обходиться жоден фестиваль, та інші веселощі.
 Посиденьки в наметовому містечку
Щодо погоди, то дощ почав падати у четвер, вночі була страшна буря, у п’ятницю вночі знов лив дощ, у суботу також ішов дощ із зливами, випогодилося лише в останній день фестивалю – у неділю. До самого Каменя під час дощів можна було підняти без перешкод, але на спуску від Каменя до сцени утворилося розливне море багнюки. Танцюючи перед сценою, відпочивальники намісили ще більше болота і перетворили його на найбільшу фестивальну атракцію. Молодь роздягалася і пірнала в теплу грязюку, борсалася у ній, хляпалася нею, немов у старих добрих традиціях Вудстока! Потім з тією багнюки всі бігли відмиватися у холодний душ :) Саме дощ і багнюка, які, здавалося б, мали зіпсувати свято, додали йому родзинки. Бої в грязюці, місиво фестивального “тіста” та танці під дощем стали улюбленою забавою і гостей, і артистів.
  Болотяні та-та-та-танці!
 Копичинецькі туристи змучено чекають на автобус додому
ПС. Ще більше власних світлин з фестивалю чекайте до кінця тижня! |
Коментарі