Мова піде про полігон побутових відходів, який розташований у північному напрямку за містом. Свого часу не один місцевий посадовець розхвалював обсяг виконаної роботи, мовляв, нарешті, завдяки мені місто має повноцінну сміттярку, сховану від очей, обладнану хорошою під’їзною дорогою і т.п.
Що ж ми маємо насправді? По перше, було встановлено умовну плату 14 грн. за куб побутового сміття. Хоча це і невеликі гроші, але люди через свою обмеженість та байдужість почали висипати сміття перед полігоном у лісі, чи просто при дорозі. Сміття з вулиць вивозиться з перебоями. Все це через застарілу техніку, а точніше її відсутність. Для такої справи у міського комунального господарства є старенький трактор із причепом, який до того ж часто ламається. Через нерегулярність із вивозом, мішки та інша тара, які виносять люди, розтягують собаки і сміття починає вільно «мандрувати» вулицями. Там де проблема постала зовсім різко, почали рости стихійні смітники. Якщо центр міста ще можна назвати відносно чистим, то знаючи «місця», чи просто зайшовши випадково під час прогулянки у ліс чи парк, можна натрапити на справжній сміттєвий реактор. Для вирішення проблеми потрібна спеціальна машина, та встановлення контейнерів для збору твердих побутових відходів.

Дорога на смітник

Приміщення "адміністрації" смітника

   Але не тільки проблема вивозу та облаштування смітника турбує мешканців багатоквартирних будинків по вулиці Шевченка. Як мені повідомила жителька Людмила Фердинандівна Токарська, з початку літа, найчастіше вечором та вночі зі сторони смітника постійно дме їдкий, смердючий дим. Навіть при зачинених вікнах у кімнатах відчувається неприємний задушливий запах паленої пластмаси. Через це почастішали головні болі, погіршилось самопочуття. «Глибокий уклін та щира подяка» тим інженерам та посадовцям, які умудрились затвердити проект. Адже навіть некомпетентній людині ясно, що місце знаходиться на вітряному прогоні, а у розі вітрів для нашого міста переважає північно-західний напрямок.
Піднявши літературу дізнаємося, що при спалюванні побутових відходів виділяється насамперед хлористий і фтористий водень, а також двоокис сірки, а при згоранні пластикової тари - феноли і формальдегіди, які є вкрай токсичними і небезпечними. Як знаємо, неподалік розташована міська лікарня, хворим якої вкрай потрібне чисте свіже повітря яке є немаловажним чинником для їхнього одужання.
   Тому жителі районів, які найбільше потерпають, просять Міську раду, та комунальне господарство розібратися з проблемою спалювання сміття: чи воно підпалюється спеціально за чиєюсь вказівкою, чи здійснюється шляхом самозаймання. В противному випадку люди грозяться звернутися у вищі інстанції, і зупинятися не збираються, бо на кону стоїть здоров’я їхніх дітей та онуків.

Задумаємося, яке майбутнє нас чекає....