Початок вшанування розпочався з поминальної ходи вулицями Копичинців до Хреста Загиблим Героям у Другій світовій (на місці якого донедавна височів пам’ятник Невідомому Солдату). Як традиційно протягом останніх 63-х років з Дня перемоги, родичі загиблих та школярі поставили квіти та вінки до пам’ятника. Тут же священики відмовили поминальну панахиду, а учні шкіл навели коротеньку історичну довідку у віршах про цю знаменну подію. Після того всією громадою вирушили у напрямок міського кладовища.

Панахида біля Хреста Загиблим Героям у Другій світовій

Поминальна хода вулицями міста

Спомин про визволителів від ворожих загарбників на цвинтарі одразу відбився гучними пострілами з гвинтівок. Ці вистріли з рук молодих офіцерів символізували відлуння жалю в серцях людей після тих страшних воєнних дій.

Молоде покоління захисників Вітчизни

Окрім школярів та містян Копичинців, на панахиду прийшли й учасники тієї болючої для нашого народу війни. Вони зі сльозами на очах поклали квіти на могили своїх побратимів.

Школярі не байдуже поставились до долі своїх предків

Квіти, покладені до пам’яті героїв

Останню згадку та повчальні слова для підростаючого покоління Української Держави сказали священики, перед тим відправивши поминальну службу.