Найгірше коли людину позбавляють найціннішого. В різних випадках це найцінніше буває чимось різним, залежно від того, чого ж саме вас позбавляють. Але, безсумнівно, найціннішим для кожного є свобода, воля! Коли можна піти хоч на всі чотири сторони. Так от у фільмі „Ліля назавжди” якраз описується те, як просту дівчину позбавляють волі. Зумисне – шляхом поневолення. І зовсім випадково, через чийсь егоїзм.

Гурт “Світозари” створено у 1986 році, у м. Підгайці. Вони з початку кар`єри виграли декілька гран-прі фестивалей, подорожують з гастролями по Україні, Росії, США та інших країнах. Не раз приїжджали з концертом і до Копичинців. Хочете дізнатись більше? Тоді заходьте у неділю, 26 листопада, з 20.00 до чату і спілкуйтеся з учасником гурту “Світозари” Олександром Хрипливим.

Панове! Поспішіть, до кінця фотоконкурсу залишився 1 місяць! Можливо, ви ще встигнете опублікувати цікаві фотографії на сайті та оцінити роботи своїх суперників. Не гайте часу, бо цікаві подарунки вже зачекались своїх переможців. Успіху всім!!! Переглянути і оцінити роботи зможете за посиланням фотоконкурс. Ну а зараз подивимось на рейтинг кращої десятки фотографій.

Думаю, що не багатьом людям довелося у дитинстві гратися іграшками із соломи. Хіба що чули про таких з казок. Наприклад, казка про солом’яного бичка. Ото і все. Насправді дитячі іграшки мають особливе сакральне значення. Це немов релігія Вуду. Граючись, ми надаємо іграшкам сили.

Зараз на ринку портативних комп’ютерів справжній бум. Ціна на них зменшуються, а можливості і потужності ноутбуків нарощуються кожного року. На українському ринку на 2006 рік свою продукцію пропонують десять найвідоміших світових виробників комп’ютерної техніки. На даний момент серед лідерів на українському ринку портативних комп’ютерів можна виділити Samsung та Asus. На великій швидкості їх наздоганяє компанія Acer, яка є найбільшою в Тайвані і входить у десятку світових лідерів по поставках портативної комп’ютерної техніки.

Магазин квітів в маленькому карпатському містечку - це вам не рівня до київського переходу метро. Наш герой Дмитро справжній професіонал і продає квіти вже не один рік. Продавець, він же власник магазину, садовод і селекціонер, який по-справжньому закоханий в свою не легку, але цікаву справу, поділився своїм досвідом з нами.

Не жахайтеся зображення. Це не місяць, і не метеор Леоніди, і з Копичинцями, на щастя, все нормально. Насправді, так зафіксував мій фотоапарат лампу на залізничному вокзалі. Те, що слава про неповторну красу вокзалу пробіглась по усьому місту, давно не таємниця. Справді, а що приховати, коли він і справді чудовий? Чистенький, прибраний, навіть в туалетах приємно перебувати. Кругом ліхтарі, обгороджено кованим плотом, плиточка. Супер, нє? Але, все ж таки вирішив переконатися у „цнотливості” відновленого вигляду вокзалу. Пішов на вечірнє полювання...