Режисер: Ронні Ю. У ролях: Семюел Л. Джексон, Роберт Карлайл, Ріс Айфенс, Міт Лоуф
Канада-Велика Британія, 2003. Хімік-фармацевт винайшов новий супернаркотик і вирішив зірвати великий куш. Щоб здійснити задумане, він вирушає до Ліверпуля. А Ліверпуль уже стоїть на вухах. І власник нічного клубу, і полісмен, і дрібні гангстери, і скінхеди – всі хочуть відщипнути шматок від бізнесу з диво-наркотиком.... Покази пройдуть 30 березня у 17, 19 та 21год.

Підведемо проміжний підсумок „Конкурсу автора” станом на 14-й день його існування. За цей період надійшло 30 робіт, котрі користувачі оцінюють наступним чином… Впевнену лідерську позицію займають твори Дені про любов до батьківщини і ненависть до ворогів. Наглядно видно, що ненависть йде попереду – „О, ні, москалі” та „Невзлюбив я москалів” відповідно 1-ше та 2-ге місце, і „Україну я не кину” – 3-тє місце. За чотири дні за них проголосувало 56 користувачів (20;18;18).

Диво в думках, шлунку, справах… Багато хто може цьому заперечити, адже як і будь-чого так і пива може бути забагато. Чого багато і чого мало читай далі…

Щось ми забули про веселе питання „Де це?” :) Сьогодні нова серія цієї цікавої акції. Нагадаю, що попередня фотографія була зроблена поблизу залізничної станції. Ну а сьогодні нова фотографія. Отже, знавці рідного міста відгукніться в коментарях, написавши що це таке і де воно знаходиться.

Бачимо з минулого бліцу, що копичани таки обожнюють своє містечко. Ще б пак, адже зелені і привабливі Копичинці гріхом не любити! Цікаво, та чи люблять мешканці міста свою Батьківщину – рідну неньку Україну! Отож, нове запитання: ЧИ ЛЮБИТЕ ВИ СВОЮ БАТЬКІВЩИНУ? Якщо ні, то чому? Якщо так, то чому саме? Пишіть свою любов(ненависть) у коментарях. А відповіді опитаних респондентів читайте далі.

Звертаюсь в цю мить до пана Тригуби А.Р. з таким проханням, дати чітку відповідь на питання такого характеру:
1. Де подівся шаховий клуб Копичинець, який був в приміщені Будинку Культури?
2. Де поділися звідти столи, які за свій кошт виготовив пан Білиця, на яких саме проводились шахові змагання?
3. Де поділись фігури і шахові дошки, які були придбані за кошти зібрані членами клубу, а також за допомогою підприємців? 

Гуляючи цими вихідними вулицями рідного міста наткнувся на таку штуковину (див. фото). Скажете, що ця „штука” в місті вже давно?! Так дійсно, пам’ятаю десь ще з осені вона „прикрашає” рідне місто. Приємного мало :(

Дорогі користувачі сайту kopychyntsi.com.ua. Ви мабуть помітили, що вже близько 2 тижнів був відсутній чат. Це було пов’язано з його нестабільністю, через що ми вимушені були його змінити на інший. За 2 останні дні було поставлено і протестовано 3 чати, з яких лише 1 виявився стабільним (проте з декількома мінусами в користуванні) і працював у всіх браузерах. Також нами було враховано побажання багатьох користувачів, котрі казали, що в чаті завжди бракує людей. Теперішній чат має дещо іншу концепцію. Відтепер в ньому зможуть спілкуватись всі без винятку, як зареєстровані користувачі так і гості сайту (яких завжди дуже багато). Плюс ще одна зміна така, що чат зможуть бачити всі на головній та інших сторінках сайту. Це буде сприяти більшому спілкуванню між користувачами сайту. Успішного спілкування. P.S. Чат знаходиться ліворуч ;)

Вона народилась із книжкою в руках. І вже протягом кільканадцять років із нею поруч. Мова іде про чарівну поетесу, мовознавця, уродженку нашого міста – Мар’яну Савку. Народилася вона у день рідної мови. Улюбленою книжкою Мар’яни в дитинстві була повість про Пеппі Довгопанчоху. Книжки її „Видавництва Старого Лева” дуже подобаються дітям. Мар’яна – взагалі людина вдячна, але найбільше за все вона вдячна Господу Богу.